Чому видалити Instagram — погана ідея (і водночас найкраща з можливих)

Привіт! 🌿Це мій перший тест — і з’явився він саме через тему цієї статті.Так, я усвідомлено видалила Instagram зі свого телефона. І неочікувано отримала дуже багато часу: часу на себе, на думки, на життя.

Можливо, це криза середнього віку (хоча мені лише 28 😅), а можливо — просто бажання поділитися своїми думками. У будь-якому разі, ось я, з ноутбуком, просто пишу.

Для мене — через людей.Я знала про них лише завдяки Instagram: особливо в моменти жахливої нестабільності, коли багатьох із нас розкидало по світу через війну.Я знала, хто пішов на теніс, хто завів собаку, хто одружився, народив дитину, і головне — куди всі поїхали відпочивати цього літа (а я — ні).

Instagram також став своєрідною візитівкою. Ми вже давно не ділимось емейлом — ми ділимось нікнеймом. І по ньому нас “читають” як людей.

Але на цьому мінуси для мене закінчуються.

(На щастя, у мене не було бізнесу, який би залежав від соцмереж.)

І от — почалися плюси.Я просто почала жити.Подорожую, насолоджуюсь заходом сонця, і навіть злюсь, коли забуваю зробити фото на пам’ять бо прожила цей момент без телефону.Я більше не відчуваю тривоги через те, що не приготувала трендове масло з анчоусами, не купила “ту саму” сукню чи не подивилась якийсь курс, який давно лежить у вкладках.

Instagram, здається, позбавляв мене — мене самої.Бо я частіше дивилась на інших і рідко питала себе: хто я? що люблю? чого хочу?І навіть коли співаю нову пісню Дорофєєвої п’ятий день поспіль — я починаю думати, а чи подобається вона мені?

Чи втратила я людей? Можливо, так.Без Instagram я щиро відчула самотність. Але, якщо чесно, вона завжди була — просто прихована ілюзією присутності.

І нарешті, я знайшла час.Просто написати ці думки — і ще раз порадіти тому, що видалила Instagram.