Публічні простори міста та їхні сучасні трансформації
Публічні простори міста — це території, доступні для використання всіма громадянами без обмежень чи плати, і призначені для різних видів активностей та взаємодії
Види публічних просторів
відкриті — площі, вулиці з тротуарами, парки, бульвари, сквери, набережні, міські ліси тощо
закриті — торговельно-розважальні центри тощо
специфічні публічні простори: кампуси (студентські містечка), державні будівлі, які відкриті для громадян (зокрема, публічні бібліотеки), аеропорти тощо
Функції публічних просторів міста
- комунікаційна (публічні простори є місцем для зустрічей, спілкування, самовираження, проведення вуличних парадів, спільних святкувань тощо)
- рекреаційна (публічні простори є місцем для прогулянок, відпочинку, розваг, проведення вуличних вистав тощо)
- політична (публічні простори є місцем публічних зборів, дебатів, висловлення незгоди, політичних протестів, політичної боротьби, соціальних рухів, з одного боку, та місцем проведення владою демонстрацій, парадів, з іншого)
- територіальної ідентифікації та її самоідентифікації (публічні простори є місцем формування і підтвердження ідентичності, розвитку територіальних громад)
Комерціалізація публічних просторів міста
Розміщення на вулицях, площах кафе, ресторанів та інших закладів, які надають платні культурно-розважальні послуги
Негативні аспекти комерціалізації публічних просторів
-це вилучення частини мешканців міста із комерціалізованих публічних просторів (тих, хто не, може, собі дозволити отримати тут послугу)
-розміщення приватної реклами вздовж доріг, на стовпах, зупинках автотранспорту, спорудах, парканах тощо — приватизація образу вулиць, площ
Одомашнення публічних просторів міст. Доместикація
Нині «приватне» активно синтезується з «публічним». Руйнуються загальноприйняті стереотипи поведінки людини в публічному просторі.
Поведінка людини набуває «домашніх» форм
Доместикація публічних просторів виражається в архітектурі та дизайні парків, скверів, тротуарів вулиць тощо
Ще однією ознакою доместикації є сидіння на сходах, тротуарах, клумбах, вживання їжі на площі, у сквері
«Європеїзація» публічних просторів міста
Єдиного розуміння поняття «європеїзації» немає. Мешканці міст уявляють «європеїзований» міський публічний простір відкритим, з вільним доступом
Західним ідеалом публічного простору є диверсифікований (різноманітний) та толерантний публічний простір
Розуміють, як оформлення публічних просторів так, як виглядають публічні простори європейських міст, відповідна поведінка в них.
Упродовж святкування новорічно-різдвяних свят популярним є створення «євромістечок» на площах (наприклад, на Софійській площі в Києві), у парках, скверах (наприклад, у парку Тараса Шевченка в Києві), «єврозон» тощо
«Б’ютифікація» публічних просторів міст
Оформлення клумб, встановлення скульптур, вечірнє підсвічування, оновлення вуличних меблів, оформлення тематичних зон
Сакралізація публічних просторів пострадянських міст
Цей процес відбувається двома шляхами
- як де-сакралізація, тобто відбудова раніш зруйнованих сакральних об’єктів
- як будівництво нових споруд у парках, скверах, на території лікарень, поблизу вокзалів, на ринках