Уявіть, що ви замовили каву в кафе. Бариста приймає замовлення, видає чек і каже: «Трошки зачекайте». Ви не стоїте на місці, а можете піти сісти за столик, перевірити телефон чи відповісти на повідомлення. Коли кава готова, бариста кличе вас – і ви отримуєте результат.
Promise у JavaScript працює так само:
Ви запускаєте запит (наприклад, на сервер) і отримуєте обіцянку (Promise (проміс)), що відповідь буде пізніше.
JavaScript не зупиняє виконання коду – він продовжує виконувати інші задачі.
Коли результат готовий, Promise повідомляє про це, і ви можете його обробити.
Простий приклад Promise
function makeCoffee() {
return new Promise((resolve) => {
console.log("Замовлення прийнято...");
setTimeout(() => {
resolve("☕ Готово! Ось ваша кава.");
}, 2000);
});
}
console.log("Я поки що гортаю телефон...");
makeCoffee().then((message) => console.log(message));
Спочатку виконається console.log("Я поки що гортаю телефон..."), бо проміс не блокує код.
Потім через 2 секунди з’явиться "☕ Готово! Ось ваша кава.", коли проміс завершиться.
Якщо щось піде не так (наприклад, кава закінчиться), ми можемо додати .catch():
Це як у реальному житті: якщо кави немає, бариста вибачається, і ти отримуєш відповідь про помилку.
Як швидко розібратися?
Пробуйте писати проміси самостійно: зробіть функцію, яка чекає 3 секунди перед відповіддю, або яка випадково завершується помилкою. Таким чином можна швидко зрозуміти, як працює асинхронний код.
Але перш ніж почати експеременти з промісами - треба розібратись в структурі (resolve, reject, catch тощо). Про це є окремий допис.
Цей блок містить всю необхідну інформацію для правильного цитування, включаючи дату публікації, назву допису, URL та інше.
Зверніть увагу, що посилатись потрібно на автора/авторку контенту (профіль, окремий допис тощо), а сайт цейво (tseivo.com) - лише майданчик для розміщення публікацій.
💡 Архівування сторінки у веб-архіві, такому як Wayback Machine, є корисною практикою, коли ви посилаєтесь на неї. Це дозволить зберегти стан сторінки на цей час і знизить ризики від зміни контенту або зміни структури сайту у майбутньому.
Оберіть та скопіюйте потрібний стандарт цитування:
ДСТУ 8302:2015
Що таке Promise у JavaScript і як швидко зрозуміти суть? [Електронний ресурс] // tseivo.com. – Режим доступу: https://tseivo.com/b/memecode/t/egqqwz7rmg/shcho-take-promise-u-javascript-i-iak-shvydko-zrozumity-sut (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.
ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (ВАК)
Що таке Promise у JavaScript і як швидко зрозуміти суть? [Електронний ресурс] // tseivo.com. – URL: https://tseivo.com/b/memecode/t/egqqwz7rmg/shcho-take-promise-u-javascript-i-iak-shvydko-zrozumity-sut (дата звернення: 15.03.2025).
Або ж використовуйте наступну інформацію для формування цитування:
Дата публікації:
18.02.2025
Назва допису:
Що таке Promise у JavaScript і як швидко зрозуміти суть?
Автор/авторка пише під псевдонимом і не оприлюднює своє справжнє ім'я. Завжди перевіряйте достовірність контенту використовуючи декілька джерел (навіть, якщо контент опублікован під справжнім ім'ям).
Про зображення:
На нашій платформі ми приділяємо особливу увагу правильному вказуванню джерел зображень, щоб забезпечити дотримання авторських прав і прав на використання контенту. Ми намагаємося мотивувати використовувати виключно власні зображення, ресурси, що відповідають принципам fair use, або безкоштовні зображення з ліцензіями на кшталт Unsplash, які дозволяють вільне використання без порушення прав інтелектуальної власності.
Однак, враховуючи масштаб нашої платформи та різноманітність контенту, ми не можемо повністю контролювати всі публікації користувачів. Тому ми рекомендуємо перевіряти права на використання зображень та дотримуватися відповідних ліцензій, щоб уникнути можливих порушень авторських прав.
Інформація на сайті tseivo.com є суб'єктивною та відображає особисті погляди та досвід авторів та авторок блогів.
Використовуйте цей ресурс як одне з декількох джерел інформації під час своїх досліджень та прийняття рішень. Завжди застосовуйте критичне мислення. Людина сама несе відповідальність за свої рішення та дії.