"Апріорі" та
"апостеріорі" - два загадкові та водночас потужні терміни, які мають глибоке філософське коріння, проте досить часто зустрічаються і в нашому повсякденному мовленні. Обидва слова прийшли до нас із латини, де
a priori означає "з попереднього", а
a posteriori - "з наступного". Ці терміни не лише збагачують нашу лексику, але й відкривають двері до складних питань про те, як ми пізнаємо світ і які знання можемо вважати достовірними.
Що таке "апріорі"?
Апріорі - це знання, яке ми отримуємо незалежно від будь-якого досвіду. Це те, що ми знаємо ще до того, як взаємодіємо зі світом або збираємо факти. Це може здатися дивним: як можна щось знати, не маючи ніякого досвіду? Але філософи стверджують, що такі знання дійсно існують.
Філософ Іммануїл Кант був одним із найвпливовіших мислителів, які розвивали ідею апріорних знань. Він пояснював, що ми маємо вбудовані структури розуміння світу, наприклад, математичні знання. Адже ніхто з нас не відкриває, що 2+2=4, за допомогою експериментів. Ми не вчимося цьому через спостереження або досвід. Це знання, яке існує в нас апріорі - до будь-якого досвіду, і не потребує доказів. Така сама ситуація і з логікою: правила логіки є апріорними, бо вони лежать в основі нашого мислення.
Інший приклад - геометрія. Евклідова геометрія, яку вивчають у школі, базується на аксіомах, що не потребують доказів. Вони просто "є". Наприклад, те, що пряма лінія є найкоротшою відстанню між двома точками, ми сприймаємо як щось очевидне і само собою зрозуміле. Це знання апріорне, тому що ми не маємо для нього чуттєвих підтверджень - воно походить від самої природи нашого мислення.
Що таке "апостеріорі"?
На противагу апріорним знанням, апостеріорі - це знання, яке ми здобуваємо через досвід, спостереження та експерименти. Це ті знання, які з’являються після того, як ми безпосередньо зіткнулися з реальністю.
Наприклад, ви не можете знати, що вода замерзає при 0°C, доки не побачите це на власні очі, або не отримаєте такі знання від інших. Це знання ви отримуєте через досвід, і воно не є "вбудованим" у ваш розум, як математичні або логічні знання. Це і є типовий приклад знання апостеріорі.
Інший приклад: ми дізнаємося, що літо тепліше за зиму, тільки завдяки спостереженням і досвіду проживання в різні пори року. Такі знання є результатом нашого прямого контакту з навколишнім світом.
Філософія і буденність
Іммануїл Кант був одним із перших філософів, хто детально розробив концепцію розмежування знань на апріорні та апостеріорні. Він наголошував, що наші знання не обмежуються лише одним із цих видів. Обидва типи знань важливі, і вони доповнюють одне одного.
Філософи-раціоналісти, як Рене Декарт, підкреслювали роль апріорного знання - те, що ми можемо пізнати лише за допомогою розуму, незалежно від чуттєвого досвіду. Для них розум був основним джерелом істини. Наприклад, Декарт вважав, що існування людини можна довести апріорі через розум, а не через досвід. Його знаменита фраза "Cogito, ergo sum" ("Я мислю, отже, існую") є одним із прикладів знань, які можна отримати незалежно від чуттєвих даних.
На противагу цьому,
емпірики, як Джон Локк або Девід Юм, наголошували на тому, що наш розум - це своєрідна "чиста дошка", на якій ми записуємо знання лише після того, як пізнаємо світ через досвід. Для них усі знання є
апостеріорними, і ми не можемо знати нічого без досвіду.
Приклади з повсякденного життя
У сучасному житті ми рідко замислюємося про те, які знання ми отримуємо апріорі, а які - апостеріорі. Проте ці концепції зустрічаються частіше, ніж здається.
У повсякденних розмовах слово "апріорі" часто використовується, коли ми хочемо підкреслити щось очевидне, те, що не потребує доказів. Наприклад, фраза: "Це апріорі зрозуміло, що треба вчити математику для успіху в науці" означає, що це знання сприймається як аксіома, як щось само собою зрозуміле.
З іншого боку, апостеріорі ми отримуємо знання через досвід. Наприклад, коли ви кажете: "Тепер я апостеріорі знаю, що без планування поїздка буде хаотичною", це означає, що ваш досвід дав вам це знання.