Проводжу за монітором по 8–10 годин на день, робота така, нікуди не подітися. Кілька років тому очі почали втомлюватися, сльозитися і «пливти» під вечір, то я зрозумів, що потрібна профілактика. Так народився комплекс — проста гімнастика, яку я називаю «йогою для очей». Його вже багато років з успіхом використовують учні моєї школи. Комплекс працює за тими ж принципами, що й звичайна йога: усвідомленість рухів, розслаблення і, найголовніше, регулярність. Без системного підходу користі не буде, як і з будь-якою іншою практикою.

Будь-яка йога починається з розминки, і мої заняття для очей не виняток. Сідаю зручно, розправляю плечі й починаю зі швидкого кліпання — 20 разів поспіль без напруження. Ця проста дія зволожує рогівку природною сльозою і знімає первинну напругу з повік, яка накопичується за час роботи за монітором. Адже коли ми дивимося в екран, то кліпаємо в 3–4 рази рідше, ніж зазвичай. Після цього даю очам кілька секунд спокою із заплющеними повіками, це своєрідний «вхід у практику», як перші хвилини на початку йога-сесії.

Це правило стало моєю головною «мантрою» на робочому місці. Кожні 20 хвилин я відвожу погляд від монітора і 20 секунд дивлюся на будь-який предмет на відстані приблизно 6 метрів від мене. Зазвичай, це вікно або протилежна стіна офісу.  Так очні м'язи, які постійно фокусуються на близькій відстані екрана, отримують можливість розслабитися і перемкнутися на дальній зір. Я ставлю таймер на телефоні, адже за роботою легко забути про паузи. За місяць ця звичка стала автоматичною, і тепер я роблю це без нагадувань.

Тут я виконую кілька послідовних рухів, кожен з яких нагадує позу в йозі — повільну, без ривків і напруження.

·         Спочатку виконую повільні рухи поглядом по колу: 5 за годинниковою стрілкою, потім 5 проти. Важливо рухати саме очима, а не головою, і стежити, щоб рух був рівномірним.

·         Далі переводжу погляд вгору-вниз 10 рухів, намагаючись тягнутися «маківкою ока» якомога вище і нижче без напруження.

·         Потім повторюю те саме по горизонталі 10 вправо-вліво. 

·         Завершую «діагональною асаною»: погляд із лівого нижнього кута в правий верхній і назад, по 5–6 повторень.

Така гімнастика опрацьовує всі групи очних м'язів і знімає затиски, що виникають від статичного погляду в одну точку екрана.

Фінальна частина моєї практики — пальмінг, і це, по суті, медитація для очей. Розігріваю долоні, потираючи їх одна об одну, потім акуратно прикриваю заплющені очі. Не тисну на повіки — лише тепло і повна темрява. У такому положенні сиджу хвилину-півтори, дихаю спокійно і повільно. Цілковита темрява і тепло долонь розслаблюють зоровий нерв не гірше за класичну медитацію, а заодно заспокоюють нервову систему загалом.

Уся практика триває зовсім не довго, але ефект відчутний одразу: менше втоми під вечір, очі не печуть і не пересихають, знижується частота головного болю від перенапруження. Як і в йозі, тут важлива не інтенсивність, а регулярність: краще робити потроху, але щодня, ніж один раз ґрунтовно, а потім закинути. Рекомендую спробувати всім, хто, як і я, проводить багато часу перед монітором.

Олександр Орліков. Інструктор з Йоги