"Джинса". Прихована реклама в медіа
Зміст дописунатисність на посилання, щоб перейти до потрібного місця
Коли я вперше почула слово "джинса" в контексті медіа, я спочатку подумала про якісь екстравагантні джинси або новий модний тренд. Але згодом зрозуміла, що це слово має зовсім інше значення і пов'язане з журналістикою та медіапростором.
Отже, що ж таке "джинса"? Виявляється, це сленговий термін, який використовується для позначення прихованої реклами або замовних матеріалів у ЗМІ. Іншими словами, це платний контент, який видають за редакційний матеріал. Такі статті, репортажі або новини не позначаються як реклама, а подаються під виглядом незалежної журналістики, що вводить читачів в оману.
Походження терміну
Цікаво, що точне походження терміну "джинса" достеменно невідоме, проте існує кілька версій. Одна з них полягає в тому, що на початку 1990-х років журналісти отримували гроші за такі матеріали в конвертах з джинсової тканини. Інша версія говорить про те, що "джинса" походить від англійського слова "jeans", що означає "джинси", і вказує на щось непомітне, звичне, як джинсовий одяг.
Форми та приклади "джинси"
"Джинса" може набувати різних форм. Це можуть бути статті, новини, інтерв'ю, репортажі, які просувають інтереси певної компанії, політичної партії чи окремої особи. Основна ознака "джинси" – це відсутність позначення, що матеріал є рекламним або спонсорованим.
Приклад 1: Політична "джинса"
Під час виборчих кампаній часто можна зустріти "джинсу" у вигляді статей, які нахвалюють одного кандидата та критикують його конкурентів. Наприклад, соціальні мережі можуть опублікувати серію матеріалів про досягнення певного політика, не вказуючи, що ці матеріали були замовлені його передвиборчим штабом.
Приклад 2: Комерційна "джинса"
Компанія може заплатити за публікацію позитивних відгуків про свій продукт або послугу. Наприклад, у блогера з’являється стаття про новий косметичний засіб, який "змінив його життя". Насправді ж це може бути замовлений матеріал, за який блогер отримав гроші.
Чому "джинса" є проблемою?
Головна проблема "джинси" полягає в тому, що вона підриває довіру до ЗМІ. Читачі та глядачі сприймають такі матеріали як незалежні журналістські розслідування або думки експертів, тоді як насправді це прихована реклама. Це спотворює уявлення про об'єктивність і неупередженість медіа.
Крім того, "джинса" порушує етичні стандарти журналістики. За стандартами, будь-який рекламний матеріал має бути чітко позначений як реклама. Прихована реклама вводить в оману споживачів інформації і створює нерівні умови на ринку медіа та реклами.
Як розпізнати "джинсу"?
Розпізнати "джинсу" може бути непросто, але є кілька ознак, які можуть допомогти:
- Відсутність критичних зауважень: якщо матеріал однозначно позитивний і не містить жодної критики, це може бути ознакою "джинси".
- Надмірне нахвалювання: якщо стаття або репортаж містять багато похвал і виглядають як реклама, але не позначені як такі, це може бути "джинса".
- Незвична поява матеріалів: якщо матеріали про одну й ту саму особу чи компанію починають з'являтися дуже часто і без очевидної новинної цінності, це може бути ознакою замовних публікацій.
- Відсутність автора: анонімні статті або матеріали без чітко вказаного автора можуть бути "джинсою".
"Джинса" є серйозною проблемою в сучасному медіапросторі, але завдяки підвищенню обізнаності та впровадженню чітких стандартів журналістики ми можемо зробити кроки до більш прозорого та чесного медіапростору.
