Зміст дописунатисність на посилання, щоб перейти до потрібного місця
Уявіть ситуацію: людина стає жертвою злочину, але замість підтримки чує запитання: «А що ти зробив(ла), щоб це сталося?». Цей підхід має назву victim blaming, або ж звинувачення жертви. Це явище небезпечне не лише для постраждалих, а й для суспільства загалом.
Що таке victim blaming?
Victim blaming – це соціальний феномен, коли відповідальність за події чи злочини перекладається на постраждалого, а не на того, хто їх скоїв. Приклади можна побачити у різних ситуаціях: від домашнього насильства й сексуальних домагань до дискримінації на роботі чи навіть дорожньо-транспортних пригод.
Часто це проявляється у фразах на кшталт:
- «Чому ти була в такій короткій спідниці?»
- «А навіщо ти гуляв(ла) вночі?»
- «Треба було краще думати!»
Звідки береться звинувачення жертви?
Цей феномен глибоко вкорінений у людській психології та культурі. Ось декілька причин, чому victim blaming виникає:
- Ілюзія справедливого світу. Люди хочуть вірити, що світ справедливий: хороше трапляється з хорошими, а погане – лише з тими, хто «заслуговує». Ця когнітивна упередженість змушує деяких звинувачувати жертву, аби зберегти віру в контрольованість світу.
- Соціальні стереотипи. Гендерні, расові чи культурні упередження часто визначають, як суспільство сприймає ситуацію. Наприклад, у випадках сексуального насильства жінки можуть стикатися з подвійними стандартами через гендерні ролі.
- Страх і самозахист. Звинувачуючи інших, людина ніби захищає себе, переконуючи, що вона не опиниться у такій самій ситуації.
- Непоінформованість. Відсутність знань про обставини злочинів або природу насильства призводить до неправильних суджень.
Наслідки victim blaming
Victim blaming має серйозні наслідки як для окремих осіб, так і для суспільства:
- Для постраждалого: Замість підтримки жертва стикається з додатковим стресом, почуттям провини та соромом. Це може призвести до депресії, посттравматичного стресового розладу або навіть суїцидальних думок.
- Для суспільства: Звинувачення жертви створює атмосферу толерантності до злочинів, адже справжні винуватці залишаються безкарними.
- Для правосуддя: Жертви часто бояться звертатися до поліції або правозахисних органів, побоюючись осуду.
Як розпізнати victim blaming?
Звинувачення жертви не завжди очевидне. Воно може бути приховане за невинними запитаннями чи коментарями. Ось кілька прикладів:
- «А чому ти просто не пішов(ла)?»
- «Може, ти сам(а) його спровокував(ла)?»
- «Ти впевнений(а), що це дійсно сталося?»
Якщо слова ставлять під сумнів дії або свідчення жертви замість фокусуватися на поведінці злочинця, це може бути проявом victim blaming.
Як боротися із victim blaming?
- Підтримуйте постраждалих. Скажіть: «Це не твоя вина». Жертви часто потребують не порад, а емпатії.
- Підвищуйте обізнаність. Освіта щодо насильства, стереотипів і прав людини допомагає знизити рівень звинувачення жертв у суспільстві.
- Фокусуйтеся на винуватцеві. Головне питання завжди має бути: «Чому злочинець так вчинив?», а не «Чому жертва була там чи зробила це?».
- Будьте уважними до мови. Слова мають силу. Уникайте формулювань, які можуть натякати на провину постраждалого.
Victim blaming не лише ранить жертв, а й руйнує суспільну довіру та нормалізує злочини. Щоб побудувати справедливе суспільство, ми маємо припинити звинувачувати жертв і навчитися брати відповідальність за насильство на справжніх винуватців.
