Що таке CRT Gaming? Чому геймери повертаються до старих телевізорів?

Здавалося б, епоха громіздких кінескопних телевізорів та моніторів (CRT – Cathode Ray Tube) давно минула. Вони поступилися місцем тонким LCD, LED і OLED-екранам, які пропонують високу роздільну здатність, більші діагоналі та менше енергоспоживання. Але якщо подивитися на ретро-геймерську спільноту, можна помітити, що багато хто свідомо повертається до старих CRT-дисплеїв. Чому? Виявляється, ці вінтажні екрани мають ряд переваг, які роблять їх ідеальним вибором для класичних ігор.

Сучасні LCD-екрани часто мають проблему затримки введення (input lag), яка може псувати досвід гри, особливо в швидких платформерах чи файтингах. CRT не мають цього недоліку: зображення виводиться миттєво, без будь-якої затримки.

Крім того, багато старих ігор розроблялися спеціально для CRT-екранів і враховували особливості їхньої технології. На LCD дисплеях такі ігри можуть виглядати розмитими або піксельованими, тоді як на CRT вони виглядають так, як і задумували розробники.

CRT-дисплеї оновлюють зображення постійно, без фіксованих кадрів на секунду (як це відбувається на LCD, які працюють з чітко заданими 60 Гц або 120 Гц). Це дозволяє отримати природнішу плавність рухів і відсутність ефекту "фантомних кадрів" (ghosting).

Також CRT-дисплеї не мають проблеми із фіксованою роздільною здатністю. Наприклад, гра в 240p на LCD може виглядати жахливо через погане масштабування, а на CRT вона виглядає ідеально завдяки тому, що електронно-променева трубка природним чином розподіляє світло і колір.

Старі консолі (NES, SNES, Sega Mega Drive, PlayStation 1-2 та інші) розраховані на аналоговий відеовихід (Composite, S-Video, RGB, SCART), який чудово працює з CRT. На сучасних телевізорах та моніторах, які використовують HDMI, часто виникають проблеми із затримкою, конвертацією сигналу або спотворенням картинки.

Крім того, багато ретро-ігор використовували особливості CRT, щоб створювати візуальні ефекти. Наприклад, гра "Chrono Trigger" для SNES використовувала колірні ілюзії, які виглядають правильно тільки на кінескопних екранах.

Якщо ви шукаєте якісний варіант, варто звернути увагу на Sony Trinitron, JVC D-Series, Panasonic Tau, Mitsubishi Diamondtron або PVM/BVM-монітори (професійні дисплеї, які використовувалися в телевізійних студіях).

Для більш сучасного досвіду (наприклад, гри на PS2 або Xbox 360) можна знайти CRT з підтримкою 480p або навіть 1080i (HD CRT).

Більшість CRT-телевізорів мають RCA (Composite), SCART або S-Video. Якщо хочете отримати найкращу якість, шукайте моделі з підтримкою RGB SCART або Component (YPbPr).

Для підключення комп’ютера або сучасних консолей можна використовувати VGA або спеціальні HDMI-to-Component адаптери.

Це залежить від вашого геймерського досвіду. Якщо ви граєте тільки на сучасних консолях і ПК, сенсу немає. Але якщо ви фанат ретро-ігор або вам важлива мінімальна затримка і натуральне зображення, CRT – це ідеальний вибір.

Єдиний мінус – CRT-дисплеї важкі, громіздкі і споживають багато енергії. Але якщо вам важливий якісний ретро-геймінг, ці недоліки можна пережити.

В підсумку, CRT-геймінг – це не просто ностальгія, а спосіб грати в старі ігри так, як вони і задумувалися. Саме тому він залишається популярним навіть у 2025 році.