Слово
"скулшутинг" (school shooting) буквально означає «стрілянина в школі» та використовується для позначення збройних нападів у навчальних закладах, коли нападник відкриває вогонь по учнях, викладачах або іншому персоналу. Це одне з найстрашніших явищ сучасного світу, яке пов’язане не лише зі збройною культурою, а й із психологічними проблемами, булінгом і соціальними кризами.
Походження терміна "скулшутинг"
Термін "school shooting" утворений від англійських слів school (школа) та shooting (стрілянина). Вперше це поняття почало широко використовуватися в американських ЗМІ наприкінці XX століття, коли випадки шкільних стрілянин стали дедалі частішими та жорстокішими.
Попри це, поодинокі випадки насильства в школах фіксувалися ще в XIX столітті. Наприклад, один із перших зареєстрованих випадків стався у 1853 році, коли учень у штаті Кентуккі застрелив директора школи. Однак тоді подібні злочини не розглядали як системну проблему.
З чого все почалося?
Хоча шкільні стрілянини траплялися в різні періоди історії, найбільш значущим випадком, який змінив сприйняття цього явища в суспільстві, стала різанина в Колумбайнській школі (Columbine High School massacre) 20 квітня 1999 року. Двоє учнів, Ерік Гарріс і Ділан Клеболд, прийшли до школи озброєними та влаштували масове вбивство, убивши 13 людей і поранивши понад 20, а після цього покінчили життя самогубством.
Ця трагедія стала справжнім шоком для Америки та всього світу. Вона привернула увагу до проблеми доступності зброї, впливу відеоігор та фільмів, а також до психологічних аспектів підліткової агресії. З того часу кількість подібних інцидентів почала зростати, і термін "school shooting" міцно закріпився в суспільному лексиконі.
Причини шкільних стрілянин
Скулшутинг – це складне соціальне явище, яке має багато причин. Основні фактори, що можуть призводити до таких злочинів:
-
Булінг і соціальна ізоляція. Багато нападників страждали від знущань у школі, мали проблеми з адаптацією в суспільстві та почувалися ізольованими.
-
Психічні розлади. У багатьох нападників діагностували депресію, соціопатію, психози або інші психологічні розлади.
-
Доступність зброї. Особливо це стосується США, де законодавство про зброю дозволяє легко її придбати.
-
Вплив масової культури. Деякі нападники надихалися попередніми стрілянинами, кінофільмами або відеоіграми, де зображується насильство.
-
Радикалізація та ідеологія. Деякі випадки пов’язані з екстремістськими ідеями, ненавистю до певних груп або прагненням до слави.
Як суспільство реагує на проблему?
Після трагедії в Колумбайні влада США та інших країн намагалася змінити систему безпеки в школах. Почали встановлювати металодетектори, запроваджувати програми психологічної допомоги та проводити навчання для учнів і вчителів щодо поведінки під час стрілянини.
Однак проблема залишається актуальною. Найгірший випадок у США стався у 2012 році в початковій школі Сенді-Гук (Sandy Hook Elementary School), де нападник убив 26 людей, зокрема 20 дітей. А в 2018 році стрілянина в школі Stoneman Douglas High School у Флориді спричинила потужний суспільний рух #NeverAgain, який виступає за посилення контролю над зброєю.
Попри всі заходи, випадки скулшутингу продовжують траплятися, а проблема залишається відкритою. Чи знайде світ ефективний спосіб її подолати – питання, яке досі не має відповіді.