З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну для українців дім став чимось більшим, ніж просто стіни. Чому ж так багато з нас почали цінувати ці хвилини, проведені вдома, особливо з рідними, у тиші та спокої? Ми стали людьми, для яких дім перетворився на фортецю, де можна перезавантажитись і відчути себе по-справжньому захищеними. Це не завжди про інтроверсію чи сором’язливість. Це про потребу в безпеці та бажання зберегти своє ментальне здоров’я.
Сьогодні дім — це не розкіш, а необхідність. Це місце, де ми можемо відновити сили, переосмислити цінності та просто насолодитися тим, що дійсно має значення. Люди прагнуть цього затишку, бо розуміють: найцінніше, що в нас є, — це мир у душі та близькість із тими, кого любимо.
Але якщо розглядати глобально це питання, люди, які протягом усього життя надають перевагу домашньому затишку та проведенню часу вдома, можуть бути представниками різних психологічних типів та мають різні причини для такого способу життя. Їх часто називають інтровертами, домосідами або, у деяких випадках, хікікоморі (хоча останній термін стосується більш крайніх випадків соціальної ізоляції).
Хто вони?
Інтроверти:
Це люди, які черпають енергію від внутрішнього світу та відчувають себе виснаженими від надмірної соціальної взаємодії. Вони не обов’язково сором’язливі, але їм комфортніше та продуктивніше наодинці або в невеликих, близьких колах.
Домосіди:
Цей термін використовується для опису людей, які просто отримують задоволення від перебування вдома. Це пов’язано з комфортом, безпекою, можливістю займатися улюбленими хобі та працювати віддалено.
Люди з високим рівнем тривожності або соціальної фобії:
Для таких людей вихід із дому та соціальні взаємодії є джерелом значного стресу. Вони переважно уникають зовнішнього світу, щоб зменшити тривогу.
Творчі особистості:
Багато художників, письменників, музикантів та інших творчих людей мають потребу в усамітненні для концентрації та реалізації своїх ідей.
Люди, що відновлюються:
Ті, хто пережив важкі події, хворобу або стрес, потребують часу для відновлення сил наодинці.
Чому так відбувається?
Для багатьох проводити час вдома — це, знов-таки, потреба в усамітненні: для інтровертів це перезарядка та відновлення енергії після соціальних взаємодій. Такий спосіб життя знижує рівень стресу, адже дозволяє уникати шумних місць і великих натовпів. Час проведений наодинці вдома, відкриває можливості для саморефлексії і самопізнання.
У наш час зростає кількість людей, які віддають перевагу домашньому способу життя. Це, може, здатися не дуже привабливим, особливо, для активних людей, проте сьогодні це дає відчуття більшої стабільності. Завдяки розвитку віддаленої роботи (фріланс, робота з дому) дедалі більше людей можуть успішно будувати кар’єру, не виходячи за поріг власного будинку. Також, значно зросла доступність розваг, усе більше людей проводять вільний час онлайн, використовуючи інтернет, стрімінгові сервіси, онлайн-ігри та інші цифрові платформи.
Суттєвий вплив на людину має і попередній соціальний досвід: негативні переживання, зокрема, булінг, зрада чи розчарування в людях, що призводять до бажання ізолюватися та уникати зовнішнього світу.
У виборі домашнього способу життя відіграють особистісні вподобання та хобі. Для когось це просто захопленнядомашніми справами: такі люди щиро люблять займатися господарством, готувати чи прикрашати свій простір, знаходячи в цьому задоволення та реалізацію. Багато хто має захоплення, які потребують зосередженості й усамітнення, як-от читання, писання, програмування, малювання чи гра на музичних інструментах.
Думка користувачів Reddit’у
Мені стало цікаво, що про це думають люди. За основу я взяла відповіді користувачів Reddit'у, які здалися мені водночас життєвими та забавними, тож ділюся ними з вами:
Чому людям так подобається залишатися вдома?
1. «Тому, що кожен вихід із дому коштує грошей»
2. «Я мілленіал, і я надаю перевагу сидінню вдома. Чесно кажучи, я люблю своїх домашніх тварин більше, ніж більшість людей»
3. «Усе, що я люблю робити, я роблю вдома»
4. «Люди дурні, і мені не подобається мати з ними справу»
5. «Я плачу СТІЛЬКИ грошей, щоб жити тут, а виходити на вулицю ще дорожче…»