Alle Originalinhalte werden auf Ukrainisch erstellt. Noch nicht alle Inhalte wurden übersetzt. Einige Beiträge sind möglicherweise nur auf Ukrainisch verfügbar.Mehr erfahren
Ефект репосту: як один клік допомагає поширювати фейки
Більшість користувачів соціальних мереж хоча б раз натискали кнопку «поділитися», не замислюючись над наслідками. Смішне відео, емоційна історія, термінове повідомлення чи нібито важлива новина – усе це за лічені хвилини може розлетітися тисячами сторінок і чатів. Проте далеко не кожен замислюється, що іноді звичайний репост може стати частиною масштабної кампанії з поширення дезінформації або навіть допомогти шахраям знайти нових жертв.
Ефект репосту
Фахівці зазначають: сьогодні значна частина фейків поширюється не через спеціально створені ботоферми, а завдяки звичайним користувачам. Люди пересилають повідомлення друзям, публікують їх у групах або розміщують на власних сторінках, керуючись бажанням попередити інших або поділитися важливою інформацією.
Особливо небезпечними є повідомлення із закликами «поширити максимально», «розіслати всім знайомим» або «допомогти розголосом». Саме на емоціях найчастіше будуються інформаційні маніпуляції. Коли людина відчуває страх, обурення чи співчуття, вона рідше перевіряє достовірність інформації та частіше натискає кнопку репоста.
Не менш активно цей механізм використовують шахраї. Наприклад, фейкові розіграші, неправдиві повідомлення про грошову допомогу, підроблені благодійні збори або фальшиві вакансії часто набирають популярність саме завдяки активному поширенню користувачами. Чим більше людей бачать таку публікацію, тим більше потенційних жертв отримують зловмисники.
Начальник управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Анатолій Філь наголошує:
«Перед тим як зробити репост або переслати повідомлення, варто витратити кілька хвилин на перевірку інформації. Навіть якщо людина діє з добрих намірів, поширення неперевірених відомостей може допомогти шахраям або авторам дезінформаційних кампаній досягти своєї мети. Кожен користувач несе відповідальність за контент, який він поширює».
Щоб не стати учасником поширення фейків, експерти радять дотримуватися простих правил:
перевіряти джерело інформації;
звертати увагу на дату публікації;
шукати підтвердження в авторитетних медіа;
не довіряти повідомленням, які викликають сильні емоції та закликають до негайного поширення;
перевіряти справжність благодійних зборів та фінансових пропозицій.
Важливо пам’ятати, що алгоритми соціальних мереж працюють за принципом активності. Кожен коментар, вподобання або репост допомагає платформі поширювати контент серед нових користувачів. Саме тому навіть одна взаємодія може суттєво збільшити аудиторію сумнівної публікації.
Для протидії дезінформації, пропаганді та іншому небезпечному контенту в Україні діє соціальний проєкт BRAMA, створений волонтерами за підтримки кіберполіції. Його учасники допомагають виявляти ресурси, які поширюють шкідливий контент, та повідомляють про них через офіційні механізми скарг на цифрових платформах.
Проєкт "BRAMA"
Крім цього, проєкт регулярно публікує матеріали з медіаграмотності та кібергігієни, які допомагають користувачам критично оцінювати інформацію та розпізнавати маніпуляції.
У сучасному інформаційному середовищі відповідальність починається з простого запитання: «Чи впевнений я, що ця інформація правдива?». Іноді саме від відповіді на нього залежить, чи зупиниться фейк на одній сторінці, чи отримає тисячі нових переглядів завдяки черговому репосту.
