У лесбійській та ширшій ЛГБТК+ культурі існує чимало слів, значення яких не завжди очевидне для людей поза спільнотою. Серед них — буч (butch), фем (femme) і дайк (dyke). Ці терміни можна зустріти в розмовах про сексуальність, гендерне самовираження, у квір-літературі, фільмах і соціальних мережах.
Попри те, що всі три слова історично пов'язані з лесбійською культурою, вони означають різні речі. Буч і фем насамперед описують певні форми гендерного самовираження та пов'язані з ними ідентичності, тоді як дайк — слово на позначення лесбійок та деяких інших квір-людей, яке пройшло шлях від образи до добровільної самоідентифікації.
Хто такі Буч (Butch)?
У традиційному розумінні буч — маскулінна лесбійка. Вона може віддавати перевагу коротким стрижкам, чоловічому або гендерно нейтральному одягу, стилю, який суспільство звикло асоціювати з чоловіками.
Проте буч — це не просто жінка з коротким волоссям або в широкому костюмі. Для багатьох людей цей термін має значно глибше значення, пов'язане з особистою ідентичністю та належністю до певної культури.
Історично буч часто протиставляли традиційним уявленням про жіночність. У середині XX століття, коли від жінок очікували певного зовнішнього вигляду та поведінки, маскулінні лесбійки помітно порушували ці суспільні правила.
Водночас маскулінність не визначає характеру людини. Буч не обов'язково має бути сильною, владною, емоційно стриманою чи брати на себе роль лідерки у стосунках. Це поширені стереотипи, які не описують усіх людей із такою ідентичністю.
Сьогодні слово butch використовують не лише лесбійки. Воно також може бути частиною самоідентифікації деяких небінарних і транслюдей.
Хто такі Фем (Femme)?
Фем може підкреслювати свою жіночність через одяг, зачіску, макіяж, манери або інші особливості стилю. Однак, як і у випадку з буч, зовнішність — лише частина значення.
Наприклад, лесбійка, яка любить сукні, довге волосся та яскравий макіяж, може називати себе фем. Проте це не означає, що будь-яка жінка з таким стилем автоматично належить до цієї категорії.
У лесбійській культурі фемінність має особливий контекст. Суспільні стереотипи часто зображують лесбійок винятково маскулінними, тому фем-жінки можуть стикатися з нерозумінням або сумнівами щодо їхньої сексуальної орієнтації.
Іноді фем називають «лесбійками, які виглядають як гетеросексуальні жінки». Але таке пояснення неточне: сексуальна орієнтація не має визначеного зовнішнього вигляду, а фем — це не спроба наслідувати гетеросексуальних жінок.
Сучасне значення слова стало ширшим. Фем можуть ідентифікувати себе не лише лесбійки, а й бісексуальні, квір- та деякі небінарні люди.
Буч і фем: звідки взявся цей поділ?
Історія буч і фем особливо тісно пов'язана з лесбійськими спільнотами США та Великої Британії середини XX століття.
У 1940–1960-х роках лесбійські бари та клуби були важливими місцями зустрічей, знайомств і спілкування. Саме в таких середовищах сформувалася помітна культура butch/femme, що мала власні правила, стиль і способи самовираження.
У деяких спільнотах існувало досить чітке розмежування: буч демонстрували маскулінність, а фем — фемінність. Такі образи могли допомагати жінкам розпізнавати одна одну й знаходити своє місце в середовищі, де відкрито говорити про сексуальну орієнтацію було небезпечно.
Звідси походить і поширений стереотип, нібито в лесбійській парі одна партнерка обов'язково має бути буч, а інша — фем.
Насправді це не так.
Буч може мати стосунки з іншою буч, фем — з іншою фем, а багато лесбійок узагалі не використовують жодного із цих визначень.
Так само поділ на буч і фем не означає розподілу сексуальних ролей, домашніх обов'язків або влади у стосунках. Ідентичність людини не визначає автоматично її поведінку в парі.
Цікаво, що значення цих термінів змінювалося навіть усередині самої спільноти. У 1970-х роках частина лесбійських феміністок критикувала поділ на буч і фем, вбачаючи в ньому відтворення традиційних гендерних ролей. Інші, навпаки, захищали цю культуру як самобутній спосіб вираження лесбійської ідентичності.
Одним із найвідоміших літературних творів, присвячених цій темі, став роман Stone Butch Blues (1993) Леслі Файнберг (Leslie Feinberg). Книжка розповідає про дорослішання, гендерну ідентичність, дискримінацію та життя робітничої квір-спільноти в американському суспільстві XX століття.
Хто такі дайк (Dyke) і чому це слово має неоднозначне значення?
Проте згодом частина лесбійської спільноти почала свідомо використовувати це слово щодо себе, надаючи йому нового значення.
Такий процес називають reappropriation або reclaiming — переосмисленням і привласненням слова, яке раніше вживали для приниження певної групи людей.
У цьому контексті dyke може виражати гордість за власну ідентичність, незалежність від суспільних очікувань і солідарність із лесбійською спільнотою.
Сьогодні деякі лесбійки, бісексуальні та інші квір-люди добровільно використовують слово «дайк» як самоназву.
Однак важливо враховувати контекст. Дайк не стало універсально нейтральним словом. Для багатьох людей воно досі образливе, особливо коли його використовують сторонні.
Тому не варто називати людину дайк лише на підставі її зовнішності чи сексуальної орієнтації. Найдоречніше вживати цей термін тоді, коли людина сама так себе визначає, або під час обговорення його історії та культурного значення.
Що таке Dyke March?
Одним із найвідоміших прикладів переосмислення слова dyke став рух Dyke March — марш лесбійок та інших представниць квір-спільноти.
Перший великий Dyke March відбувся у Вашингтоні у квітні 1993 року. Його організували активістки руху Lesbian Avengers та їхні союзниці.
Метою заходу було привернути увагу до прав лесбійок, їхньої видимості в суспільстві та проблем, які не завжди отримували достатньо уваги навіть у ширшому ЛГБТ-русі.
Згодом подібні марші почали проводити в Нью-Йорку, Сан-Франциско та інших містах.
Саме назва Dyke March добре демонструє зміну значення слова: те, що колись використовували як образу, для частини спільноти перетворилося на символ самоідентифікації та протесту.
У чому різниця між буч, фем і дайк?
Попри спільний культурний контекст, ці терміни не є взаємозамінними.
Буч — передусім про маскулінне самовираження та пов'язану з ним квір-ідентичність.
Фем — про фемінне самовираження та ідентичність, історично пов'язану з лесбійською культурою.
Дайк — переосмислена частиною спільноти назва лесбійок та деяких інших квір-людей, яка водночас може залишатися образливою залежно від контексту.
Людина може одночасно ідентифікувати себе як буч і дайк або як фем і дайк. Це не суперечливі визначення, адже вони описують різні аспекти ідентичності.
Водночас жодне із цих слів не обов'язкове для лесбійок. Багато хто просто називає себе лесбійкою, не використовуючи додаткових категорій.
Чи використовують ці терміни сьогодні?
Буч, фем і дайк залишаються частиною сучасної квір-культури. Їх можна зустріти в літературі, кінематографі, соціальних мережах, на тематичних заходах та в особистому спілкуванні.
З часом значення слів розширилися. Якщо раніше буч і фем часто сприймали як дві протилежні ролі в лесбійських стосунках, сьогодні вони можуть існувати незалежно одна від одної.
Водночас поряд із ними поширилися й інші визначення, наприклад masc — для позначення маскулінного самовираження. Хоча masc і butch можуть перетинатися за значенням, вони не завжди тотожні: буч має власну історію та культурний контекст.
Ці слова залишаються важливими не тому, що всіх людей можна розділити на чіткі категорії, а тому, що вони допомагають описувати досвід, який не завжди вміщується у звичні уявлення про жіночність, маскулінність і сексуальну орієнтацію.
Цейво!Відреагуй!
🧵
Цей допис поки що не має жодних доповнень від автора/ки.