ІПСО як інструмент гібридної війни. Як Росія використовує інформаційні атаки проти України

Коли я вперше почула про абревіатуру ІПСО, я навіть не здогадувалася, що вона приховує за собою цілий світ інформаційних маніпуляцій. 

ІПСО розшифровується як "інформаційно-психологічні спеціальні операції". Цей термін використовується переважно в контексті військових та політичних стратегій, де інформація стає потужною зброєю, здатною впливати на свідомість мас та прийняття рішень.

ІПСО має на меті впливати на противника або населення за допомогою спеціально підготовленої інформації. Це можуть бути як правдиві дані, так і дезінформація, або ж маніпулятивне змішання правди з вигадкою. Основна ціль змінити думки, переконання та поведінку людей на користь того, хто проводить ці операції.

Пригадайте події останніх років, коли соціальні мережі та ЗМІ ставали полем битви не гірше за реальні бойові дії. Наприклад, під час конфліктів або виборчих кампаній ми часто чуємо про масові фейки, підроблені новини, тролів та ботів, які поширюють певну інформацію. Все це - прояви ІПСО, де ключовими елементами є маніпуляція, створення паніки або ж, навпаки, заспокоєння населення, нав'язування певного порядку денного.

Приклади ІПСО можна знайти і в нашому повсякденному житті. Згадайте, як часто ми бачимо у соціальних мережах пости, які викликають сильні емоції - страх, гнів або радість. Часто за такими постами стоїть чіткий намір викликати у нас певну реакцію. В епоху інформаційних технологій кожен з нас стає потенційною мішенню для ІПСО, тому важливо розвивати критичне мислення та вміти відрізняти правду від маніпуляцій.

Росія відома своєю майстерністю в проведенні інформаційно-психологічних спеціальних операцій (ІПСО), і це особливо яскраво проявилося у її діях проти України. Війна між Україною та Росією не обмежується лише фізичними бойовими діями, вона включає в себе і масивні інформаційні атаки, метою яких є деморалізація українського суспільства, підрив довіри до влади та міжнародної підтримки.

Російські пропагандистські ресурси систематично створюють та поширюють фейкові новини. Це можуть бути як повністю вигадані історії, так і маніпулятивне трактування реальних подій. Наприклад, на початку конфлікту поширювалися фейки про "розп'ятого хлопчика" в Слов'янську та інші жахливі історії, покликані викликати страх і ненависть до української сторони.

Росія проводить масштабні кібератаки на українські урядові та приватні структури. Метою цих атак є як викрадення інформації, так і її викривлення або знищення. Такі дії часто супроводжуються інформаційними кампаніями, що створюють хаос і невпевненість серед населення.

Росія активно використовує соціальні мережі для поширення своєї пропаганди. Для цього створюються численні фейкові акаунти, боти та тролі, які масово поширюють проросійські наративи, атакують українських активістів і журналістів, а також створюють ілюзію широкої підтримки проросійських поглядів.

Російські ІПСО спрямовані на підрив довіри до українського уряду та його рішень. Це включає кампанії, що сприяють зневірі в українських лідерах, поширюють корупційні скандали або звинувачення у некомпетентності. Наприклад, під час пандемії COVID-19 активно поширювалася дезінформація про нездатність українського уряду ефективно боротися з вірусом. Мовні та культурні маніпуляції

Росія постійно експлуатує мовне питання, намагаючись розколоти українське суспільство. Пропагандисти наголошують на "утисках російськомовних громадян" в Україні, створюючи уявлення про те, що українська влада нібито переслідує російськомовних громадян.

Росія проводить активні ІПСО не тільки всередині України, але й на міжнародній арені. Мета - переконати світ у тому, що Україна є невдалою державою, яка не заслуговує на підтримку. Для цього використовуються проросійські ЗМІ, аналітичні центри, а також окремі політики та експерти, які поширюють вигідні для Росії наративи.

Україні доводиться постійно боротися з цими інформаційними атаками. Важливо розуміти, що в епоху цифрових технологій інформаційна безпека стає такою ж важливою, як і фізична. Тому українські громадяни повинні бути обізнаними та вміти критично сприймати інформацію, яку вони отримують з різних джерел. Тільки так можна ефективно протистояти інформаційним атакам та захистити свій інформаційний простір.