Заголовки, що манять або світ клікбейту

Клікбейт (від англ. clickbait — «приманка для кліків») — це маркетингова стратегія, що полягає в створенні контенту (заголовків, посилань), який має на меті спровокувати у вас сильне бажання клікнути на посилання, щоб дізнатися більше. 

Зазвичай, клікбейт використовує сенсаційні, емоційні або недосказані формулювання, які створюють інтригу та обіцяють щось надзвичайне.

Термін «клікбейт» здобув широке поширення в епоху інтернету. Сама ж концепція з’явилася набагато раніше, до так званої «жовтої преси» кінця XIX — початку XX століття, де газети активно застосовували сенсаційні, перебільшені та нерідко неправдиві заголовки для збільшення продажів.

Мета була такою ж, як і зараз, — залучити читача, навіть якщо зміст матеріалу був сумнівним. З появою інтернету, соціальних мереж та можливістю монетизації трафіку, клікбейт розквітнув повною мірою, оскільки дешевизна створення контенту та широкі можливості для його поширення зробили його надзвичайно ефективним інструментом для швидкого залучення аудиторії.

В основі клікбейту лежить використання фундаментальних аспектів людської психології. Один із найважливіших механізмів — це «розрив цікавості» (Curiosity Gap). Люди відчувають дискомфорт, коли знають про існування якоїсь інформації, але не мають до неї доступу. Клікбейт створює цей «розрив», надаючи достатньо інформації для пробудження інтересу, але недостатньо, щоб його задовольнити, змушуючи клікнути. 

Наприклад, заголовки типу «Ви не повірите, що сталося далі!» створюють інтригу, не розкриваючи суті. Окрім того, клікбейт активно експлуатує сильні емоції — шок, здивування, страх, тривогу, гнів чи навіть радість, використовуючи такі слова, як «НЕЙМОВІРНО!», «ШОКУЮЧА правда!» або «Ви будете ВРАЖЕНІ!».

Це надмірні емоції та гіпербола, наприклад, «Це відео ЗМІНИТЬ ваше життя назавжди!».

Загадковість і недомовленість, як у фразі «Він просто зайшов у магазин, і те, що сталося далі, змусило всіх ахнути!».

Зустрічаються числові списки із сенсаційним підтекстом («17 шокуючих фактів про каву»), 

питання, на які ви прагнете отримати відповідь («Чи знаєте ви, що відбувається з вашим тілом, коли ви їсте банани вночі?»), 

а також використання загальних займенників і невизначеності («Вони сказали це, і тепер весь світ про це говорить!»).

Окреме місце посідають так звані «зображення-пастки» (Thumbnail Bait) — спеціально створені мініатюри, що викликають сильну емоцію або питання, які не завжди прямо стосуються реального змісту.

Здебільшого клікбейт веде до розчарування користувачів онлайн-контенту, оскільки зміст за посиланням рідко відповідає гучному заголовку. Часто використовується для поширення дезінформації та фейкових новин, оскільки його головна мета — отримати клік, а не забезпечити достовірність. Це створює «інформаційний шум», що ускладнює пошук якісного та релевантного контенту.

Клікбейт не завжди є абсолютною шкодою. Якщо заголовок, який має риси клікбейту, веде до якісного, достовірного та цінного матеріалу, то використання можна виправдати. 

Він, може, привертати увагу до важливих соціальних проблем, просвічувати про серйозні ризики або використовуватися в розважальному чи освітньому контенті, де мета — не обман, а зацікавлення.

Ключова відмінність полягає в тому, чи виправдовуються очікування користувача після переходу за посиланням. Якщо «приманка» веде до справжньої цінності, то це можна вважати прийнятним інструментом привернення уваги.