Сьогодні касети здаються чимось із минулого - ностальгія по 80-х і 90-х і трохи 00-х. Але за цією, на перший погляд, простою технологією стоїть справжня магія фізики та електроніки.
Як працює плівка в касеті?
Всередині пластикової коробочки є довга магнітна стрічка. Вона виглядає як темна блискуча смужка, але насправді покрита шаром ферромагнітних частинок (оксидів металів). Ці частинки можна "намагнічувати" і саме вони зберігають звук.
Як записується звук
Мікрофон або джерело звуку перетворює коливання повітря (звук) у змінний електричний сигнал.
Записувальна головка у магнітофоні створює магнітне поле, яке змінюється синхронно з цим сигналом.
Коли плівка проходить повз головку, її частинки "орієнтуються" під дією поля - утворюється невидимий "відбиток" хвилі.
В результаті на плівці зберігається магнітний слід, який повторює форму звукових коливань.
Фактично касета - це аналогова "карта" звуку у вигляді змін магнітних полів.
Як та чому касета "грає"?
Коли плівка рухається повз відтворювальну головку, магнітні зміни на стрічці знову перетворюються на електричний сигнал.
Цей сигнал підсилюється у схемах плеєра.
Нарешті, він потрапляє на динаміки або навушники, і ми знову чуємо музику.
Цікаво, що головка фактично "зчитує" невидимий магнітний код, закладений у частинках плівки.
Чому касета може стиратися і перезаписуватися?
Ті ж самі частинки плівки можна намагнічувати знову і знову. Якщо подати на записувальну головку новий сигнал (а іноді ще й додатково "стирання" постійним полем), старий запис зникає, і поверх нього зберігається новий.
Касета - це приклад того, як складні фізичні процеси були втілені у компактній і зручній формі. Ніяких файлів чи жорстких дисків - лише тонка плівка, трохи магнетизму й механіка, що рухає стрічку рівномірно.
Не дивно, що сьогодні касети повертаються як елемент ретро-культури: у них є тепло й відчуття "живого" звуку, яке не передає жоден цифровий формат.
Ностальгія відіграє велику роль у сучасній попкультурі. З останнього, що я бачив у своїй бульбашці, - реліз плівкової касети компанією Dodo Socks (https://www.instagram.com/dodosocks/). Гарний маркетинговий хід, естетичний контент і просто прикольна річ, яку можна зберегти як цікаву культурну пам’ятку, на яку через 30 років можна буде подивитися зі сльозою на щоці.
Поширити цей допис
Цитувати допис
Оберіть та скопіюйте потрібний стандарт цитування:
Цей допис поки що не має жодних доповнень від автора/ки.
