Нині кожен другий - великий містик, а кожен третій - потомствений адепт таємних орденів. Народ ломиться в езотерику з таким ентузіазмом, ніби там на вході видають безлімітний абонемент на панування над світом і пульт від реальності з кнопкою «зробити зашибісь». Палаючі очі, жага влади над «сірою масою» і надія, що магія перетворить їхнє нудне животіння на нескінченний фуршет.
Ну так. Рвуться, бідолахи, аж їсти не можуть.
При цьому ці шукачі «плюшок» геть випускають з уваги одну деталь: магія та шаманізм - це не про читання заклять при свічках. Це, насамперед, регулярна, а часто й вельми жорстка трансформація. Внутрішня, зовнішня - та яка завгодно, аби кістки хрустіли. Це коли твої колишні орієнтири, сенси і навіть колись близькі люди анігілюються в пил. Сфери життя ламаються і змінюються до такої міри, що ти сам себе в дзеркалі не впізнаєш.
Відчуття, я вам скажу, специфічне. Уявіть: вас із затишного ліжка з теплою жінкою під боком раптово викидає в чисте поле. Бажано вночі, взимку, в самих капцях і сімейних трусах. Мобільника немає, до найближчої цивілізації - вічність. І ось у цьому стані вам потрібно не просто вижити, а знайти плюси, отримати вигоду, чогось навчитися і з щирою радістю відкинути старе «тепло». Без гумору та здорового сарказму тут не можна - обісрешся раніше, ніж зробиш перший крок.
Звичайна людина проходить через подібну кризу кілька разів за життя. Ті, хто йде шляхом сили, - по кілька разів на рік.
Напевно, колись до цього звикаєш. Хоча є ще одна кумедна штука, яку доведеться засвоїти: постійна готовність здохнути. Прямо тут і зараз, якщо того вимагатиме шлях. В принципі, будь-який обиватель може закінчитися в будь-яку секунду, вдавившись бутербродом, але в магічних практиках ця ймовірність усвідомлюється особливо яскраво. Правда, є приємний парадокс: чим вища твоя готовність прийняти фінал, тим більше шансів, що зрештою ти все-таки випливеш.
Десь тут же мешкає і відчуття балансу. Якщо воно у тебе є і ти дієш згідно з «правильним» - шанси вивезти ситуацію зростають. Палкий привіт відмороженим чорнушникам, які про цей баланс і не чули.
І пам’ятайте: чим далі в ліс, тим зліші партизани. Комплекс бога під назвою «я все можу» відвалюється з м’ясом. Чим більше у тебе «хотілок» володіти силою, тим частіше ти опинятимешся в тому самому зимовому полі в капцях. Вигребеш - молодець, візьмеш із полиці пиріжок і отримаєш крихту реального знання. Ні - ну, значить, закінчишся. Та й дарма, зрештою всі там будемо.
Тож лізти в чаклунство в гонитві за бонусами або просто «з цікавості» - заняття, м’яко кажучи, дивне. Мої підопічні знають: це не прогулянка за грибами, а добровільний стрибок у м’ясорубку з надією вийти з іншого боку оновленим.
Ваш D.O.C.
Цей допис поки що не має жодних доповнень від автора/ки.