Уявіть собі звичайний американський клас 1967 року, де учні, як і завжди, слухають урок історії. Але щось змінюється: вчитель починає вимагати від них чіткої дисципліни, запроваджує суворий порядок і підкорення. Через кілька днів клас перетворюється на мініатюрний тоталітарний рух, а учні стають його відданими послідовниками. Це не вигадка, а реальний експеримент, який провів американський викладач історії
Рон Джонс у школі
Cubberley High School в Пало-Альто, штат Каліфорнія.
Як все почалося?
Рон Джонс був молодим ідейним учителем історії, який викладав тему Другої світової війни та Голокосту. На одному з уроків учні поставили йому запитання:
«Як могли звичайні німці не помічати жахи нацизму? Чому вони так легко підкорилися Гітлеру?»
Замість теоретичної відповіді Джонс вирішив провести експеримент, щоб показати, як люди можуть стати частиною тоталітарного руху, навіть не усвідомлюючи цього.
Перший день: Дисципліна
Джонс почав із запровадження суворої дисципліни: учні мали сидіти рівно, тримати спину прямо, швидко відповідати на запитання та слухати його беззаперечно. Він створив просте гасло:
«Сила в дисципліні!»
Здивовані учні почали дотримуватись нових правил, і навіть ті, хто зазвичай був пасивним, ставали більш активними.
Другий день: Єдність
Наступного дня Джонс розширив експеримент. Він запровадив нове гасло:
«Сила в спільності!»
Учні отримали особливий знак – жест трьох пальців, зігнутих у хвилю, – яким вони мали вітати один одного. Він назвав цей рух «Третя хвиля» (The Third Wave), посилаючись на природне явище: третя хвиля в океані завжди найсильніша.
Дивно, але багато учнів почали відчувати себе частиною чогось більшого, ніж просто клас. Вони стали згуртованими, навіть тими, хто раніше не мав друзів.
Третій день: Вірність
Джонс зробив наступний крок – ввів систему ідентифікації: члени руху отримали посвідчення і мали докладати зусиль, щоб викрити тих, хто не дотримується правил.
Це спричинило несподівані наслідки. Деякі учні доносили на своїх товаришів, навіть на друзів. Атмосфера в класі ставала все більш напруженою, але й захопливою для багатьох – вони відчували себе частиною елітного руху.
Четвертий день: Місія
На четвертий день Джонс заявив, що рух «Третя хвиля» – це частина великої національної програми, і що в п’ятницю відбудеться оголошення лідера руху на загальнонаціональному рівні. Учні були схвильовані та готові до чогось великого.
П’ятий день: Розвінчання міфу
У п’ятницю Джонс зібрав учнів у актовій залі перед екраном, де вони чекали на звернення лідера. Але замість цього він увімкнув порожній канал.
Тоді він розповів їм правду: жодного руху не існує, а вони самі стали жертвами власної потреби підкорятися. Джонс показав кадри з Нюрнберзького процесу, де нацистські лідери виправдовувалися словами: «Я просто виконував наказ».
Учні були шоковані. Дехто плакав, дехто був у люті, дехто мовчав. Вони зрозуміли, наскільки легко потрапили під вплив ідеї, яку спершу самі критикували.
Наслідки та значення експерименту
Експеримент закінчився, але його наслідки ще довго впливали на учнів. Дехто з них казав, що це був найважливіший урок у їхньому житті.
Згодом Джонс написав про це книгу
«The Third Wave», а на основі експерименту було знято фільм
«Die Welle» (2008) та кілька театральних постановок.
Чому це важливо сьогодні?
Експеримент Джонса залишається актуальним. Він показав, що навіть освічені й демократичні суспільства не застраховані від авторитаризму, якщо люди перестають мислити критично.
Ця історія – попередження про те, що тоталітаризм починається не з диктаторів, а з простих рішень: підкоритися чи подумати, слідувати чи запитувати.