Shoji Kawamori, відомий як один із найвигадливіших механічних дизайнерів в аніме та режисер і сценарист, поділився подробицями про свій новий фільм Labyrinth. У центрі історії — школярка, яку поглинає смартфон, після чого вона опиняється у світі гігантських механізмів і живих «стікерів», поки її смартфонна версія спричиняє хаос у реальному світі.
Каваморі називає стрічку не лише історією про втечу, а й розмовою про те, як прийняти в собі навіть ту частину, яка лякає. За його словами, фільм також став для нього способом обіграти тему смартфонів, соцмереж і того, як вони вже стали частиною особистої ідентичності.
Як з’явився Labyrinth і чому фільм зробили в 3DCG
Режисер розповів, що перша ідея прийшла йому ще понад десять років тому після сну про Йокогаму, де він підняв із землі чужий смартфон. Тоді його вразила думка, що телефон для сучасної людини — це майже символ особистості, бо всередині зберігаються дзвінки, історія браузера та фото. Пізніше, коли він випадково розбив екран власного смартфона, це ще більше підсилило задум.
У нинішньому вигляді проєкт почав формуватися приблизно 5–6 років тому, а активна робота в студії тривала близько півтора року. Для фільму команда Sanzigen використала 3DCG для людських персонажів, але Каваморі намагався зберегти відчуття 2D-анімації. Він вважає, що 3DCG особливо добре працює в сценах танцю, екшену та лайв-концертів, хоча сама технологія може зробити картинку занадто жорсткою, якщо не доопрацьовувати її вручну.
Акторський склад, музика й тема «ісекаю смартфона»
Головну героїню озвучила Suzuka з Atarashii Gakko!, і це її перший досвід сейю. Каваморі пояснив, що шукав голос із сильною присутністю для персонажки, яка не боїться робити все по-своєму заради 100 мільйонів лайків. Він також відзначив, що під час запису Suzuka поступово розкрила більш чутливу сторону, яка добре поєдналася з історією Шіорі.
Музику до фільму написав yonkey, відомий роботою над піснями для Atarashii Gakko!. На думку Каваморі, його звучання поєднує свіжість для молодшої аудиторії та смак, близький людям його покоління, а це пасує світу, де перетинаються реальність і смартфонний лабіринт.
Окремо режисер пояснив, що Labyrinth для нього — це не втеча в безпечний «Neverland», а історія про подолання себе. На його думку, багато ісекай-історій дають глядачеві змогу просто сховатися від проблем, тоді як у цьому фільмі персонажі мають пройти через внутрішню стіну, щоб вирости й змінитися. Каваморі також підкреслив, що смартфони й соцмережі мають значно більший вплив, ніж здається: це зручні, але дуже потужні інструменти, і фільм показує цю силу як щось, що варто усвідомлювати.
