SCM (Source Control Management), також відоме як система керування версіями (VCS — Version Control System), — це програмне забезпечення або набір інструментів, які допомагають розробникам відстежувати та контролювати зміни у вихідному коді проєкту. SCM дозволяє зберігати всі версії файлів, відстежувати, хто і коли вніс зміни, контролювати різні версії проєкту та координувати роботу між членами команди.
Для чого потрібен SCM?
Основна мета SCM — забезпечити безпечне і надійне середовище для роботи з вихідним кодом та іншими файлами проєкту. Використання SCM дозволяє:
Системи керування версіями (SCM) забезпечують кілька ключових функцій для ефективного управління розробкою програмного забезпечення. По-перше, вони дозволяють відстежувати всі зміни у коді, зберігаючи кожну з них як окрему версію. Це створює можливість повернення до попередніх версій у разі потреби, що є важливим для виправлення помилок і збереження стабільності проєкту.
По-друге, SCM спрощує співпрацю між розробниками, дозволяючи їм одночасно працювати над різними частинами коду в межах одного проєкту. Це досягається завдяки можливості паралельної роботи над різними гілками та подальшого об'єднання змін, що допомагає зменшити конфлікти і спростити процес інтеграції.
Крім того, SCM підтримує розвиток проєкту, надаючи можливість створювати гілки для експериментів з новими функціями або вдосконаленнями без ризику порушення основного коду. Після успішного тестування ці гілки можуть бути об'єднані з головною версією, що дозволяє впроваджувати нововведення без впливу на стабільність основної кодової бази.
Нарешті, SCM забезпечує безпеку коду, пропонуючи інструменти для контролю доступу. Це гарантує, що лише авторизовані користувачі можуть вносити зміни, що допомагає захистити код від несанкціонованих змін та підтримує цілісність проєкту.
Системи керування версіями виникли з потреби організувати та контролювати процес розробки програмного забезпечення. У перші роки розробники вручну створювали резервні копії своїх проєктів, що було складним і небезпечним ділом. У 1970-х роках з'явилися перші централізовані системи керування версіями, такі як SCCS (Source Code Control System), яка була створена в Bell Labs у 1972 році, і RCS (Revision Control System), розроблена в 1982 році.
Ці системи забезпечували контроль версій, але були обмежені в можливостях для командної роботи. У 2000-х роках з'явилися розподілені системи керування версіями, такі як Git, які надали розробникам більшу гнучкість і можливість ефективно співпрацювати над великими проєктами.
Популярні SCM-системи та сервіси
-
Git — найпоширеніша розподілена система керування версіями, яка широко використовується для проєктів різного масштабу. Завдяки своїй гнучкості та ефективності, Git стала стандартом у світі програмного забезпечення. Вона підтримується популярними платформами, такими як GitHub, GitLab і Bitbucket.
-
Subversion (SVN) — централізована система керування версіями, яка була однією з найпопулярніших до появи Git. SVN все ще використовується в багатьох компаніях, особливо в тих, де потрібен централізований контроль над кодом.
-
Mercurial — розподілена система керування версіями, подібна до Git, але з акцентом на простоту та стабільність. Mercurial часто використовувався в проєктах, де потрібна проста альтернатива Git.
-
Perforce — корпоративна система керування версіями, яка часто використовується в розробці ігор і програмного забезпечення, де важлива висока продуктивність і можливість роботи з великими файлами.
-
Azure DevOps (TFVC) — платформа від Microsoft, що включає централізовану систему керування версіями TFVC (Team Foundation Version Control), яка інтегрується з іншими інструментами для розробки, такими як CI/CD, планування проєктів та автоматизація тестування.
SCM-системи є критично важливими для сучасного процесу розробки програмного забезпечення, забезпечуючи збереження та відстеження коду, підтримку співпраці та підвищення якості кінцевого продукту.