Головний принцип 

Індуктивний аналіз  це коли ти не вкладаєш свою ідею в текст, а намагаєшся витягнути ідею з самого тексту. 

Тобто порядок такий: 

Спостереження → Тлумачення → Застосування 

Не навпаки.  

 На цьому етапі не треба одразу пояснювати сенс. Спочатку просто уважно дивишся, що є в тексті. З чого почати Прочитай уривок кілька разів і запитай: 

 Хто говорить? До кого говорить? Хто діє?

 Що відбувається? Яка головна подія?

 Де це відбувається? Чи важливе місце?

Який історичний момент? Контекст і культура написання

 Чому це сказано? Яка проблема стоїть за текстом?

Як відбуваютсья дії? Як люди реагують?

   На що звертати увагу 1. Повтори Якщо слово або ідея повторюється — це часто ключ. Наприклад:

Повтори показують, на чому автор робить акцент.   2. Ключові слова Шукай слова, які несуть головну думку тексту. Наприклад: покаяння, суд, милість, завіт, храм, народ, священик, слава, повернення, очищення. 3. Контрасти Дивись, де текст протиставляє дві речі. Наприклад: вірність / невірність суд / милість любов  / зло Контрасти часто відкривають головний конфлікт тексту. 4. Причина і наслідок Шукай логіку: якщо… то… через те… тому… бо… отже… Наприклад: 

Це допомагає побачити богословську структуру тексту.   5. Накази, заклики, попередження Особливо важливо помічати дієслова наказу: верніться, слухайте, не бійтеся, будьте сильні, пам’ятайте, пильнуйте. Вони показують, якої відповіді Бог очікує від людей. 6. Обітниці Бога Окремо виписуй, що Бог обіцяє зробити. Наприклад: Я повернуся. Я збудую. Я очищу. Я захищу. Я буду славою посеред міста. Це допомагає не звести текст лише до моралі, а побачити Божу ініціативу. 7. Образи і символи Якщо є видіння, метафори або символи, не треба одразу вигадувати значення. Спочатку запитай: Що саме бачить пророк? Хто пояснює символ? Чи сам текст дає пояснення? Чи є подібний образ в інших місцях Біблії? Наприклад: коні, роги, світильник, оливи, головешка, вогонь.  

 Після спостереження переходиш до сенсу.  Основні питання Яка головна думка уривку? Не 5 різних думок, а одна центральна. Що цей текст відкриває про Бога? Його характер, дії, волю, святість, милість, суд, вірність. Що цей текст відкриває про людину? Її гріх, страх, слабкість, відповідальність, покликання, невірність або віру. Яка проблема в тексті? Непослух? Зневіра? Зруйнований храм? Несправедливість? Формальна релігія? Яке рішення дає Бог? Покаяння, очищення, повернення, надія, Божий Дух, обітниця, суд. Важливе правило Не треба будувати тлумачення лише на власній асоціації. Краще так: Текст говорить → тому можна зробити висновок. Слабше: Мені здається → тому текст означає.  

 Після того, як ти зрозумів текст, питаєш:  У що цей текст закликає повірити? У чому він викриває мене? До якого послуху він кличе? Яку надію дає? Яку помилку треба не повторити? Як це стосується церкви, служіння, сім’ї, країни, мого серця?  

 Можеш кожен розбір писати так:  1. Контекст Коротко: де ми в історії, хто говорить, кому і чому. 2. Спостереження Що я бачу в тексті: повтори, ключові слова, накази, обітниці, конфлікт. 3. Головна думка Одним реченням: про що цей уривок. 4. Тлумачення Що це означало для перших слухачів. 5. Богословський висновок Що текст відкриває про Бога, людину, гріх, віру, спасіння. 6. Застосування Що я маю змінити, прийняти, визнати або зробити.  

 Перед тим як писати висновок, перевір:  Я бачу це в тексті чи просто придумав? Чи врахував я контекст? Чи не вирвав один вірш окремо від уривку? Чи не замінив головну думку тексту своєю темою? Чи є в моєму висновку Бог, а не тільки мораль? Чи є конкретне застосування, а не загальна фраза? Найпростіша формула: Що написано? → Що це означало тоді? → Що це відкриває про Бога? → Як я маю відповісти сьогодні?