Що робити, якщо небезпечний Telegram-канал уже заблокували, а наступного дня на його місці з’явилися ще кілька? Що зміниться, якщо видалити одну шахрайську сторінку, але користувачі й надалі не вмітимуть розпізнавати обман? І чи можливо взагалі «очистити» Інтернет від усіх фейків, маніпуляцій та небезпечного контенту?
Очевидно, що повністю позбутися таких явищ неможливо. Інтернет постійно змінюється, з’являються нові платформи, канали, сторінки та способи впливу на користувачів. Саме тому протидія цифровим загрозам не може обмежуватися лише блокуванням окремих ресурсів.
Важливо навчити людину самостійно помічати небезпеку.
Саме на поєднанні практичної протидії та цифрової освіти побудована діяльність соціального проєкту BRAMA, створеного волонтерами за підтримки Кіберполіції України.
Небезпечний контент змінюється – принципи захисту залишаються
Ще кілька років тому користувачі могли порівняно легко розпізнати сумнівний ресурс: помилки в тексті, дивна назва сторінки, очевидно неправдиві обіцянки або низька якість оформлення.
Сьогодні ситуація значно складніша.
Шахрайські сторінки можуть виглядати майже як офіційні сайти. Пропагандистські Telegram-канали – маскуватися під українські новинні ресурси. Маніпулятивні публікації – містити реальні факти, але подавати їх без важливого контексту. А фейки можуть поширюватися від імені відомих медіа, державних установ або популярних людей.
У такому середовищі вже недостатньо просто запам’ятати список небезпечних сайтів чи каналів. Користувачеві необхідно розуміти, як працюють маніпуляції, чому люди довіряють фейкам і на які ознаки варто звертати увагу.
Навчитися не лише реагувати, а й розпізнавати
На ресурсах проєкту користувачі можуть знайти матеріали, присвячені кібергігієні, інформаційній безпеці, протидії шахрайству та медіаграмотності.
Йдеться не лише про теоретичні правила. Людям пояснюють, як можуть працювати поширені шахрайські схеми, чому не варто передавати стороннім особам коди підтвердження, як перевіряти сумнівні повідомлення та чому гучний заголовок не завжди означає важливу новину.
Окрему увагу приділено інформаційній гігієні. Адже сучасний користувач щодня отримує десятки, а іноді й сотні повідомлень із різних джерел. Чим швидше ми звикаємо споживати інформацію, тим менше часу залишаємо собі на її перевірку.
Саме цією поспішністю часто користуються автори фейків і маніпуляцій.
«Сьогодні важливо не лише навчити людину натискати кнопку "Поскаржитися". Значно важливіше сформувати в неї звичку ставити запитання: хто поширив цю інформацію, звідки вона взялася, чи є підтвердження і кому може бути вигідне її поширення. Якщо користувач навчиться критично оцінювати контент, він буде значно менш вразливим до більшості цифрових загроз», – зазначає начальник управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Анатолій Філь.
Від фейків до шахрайства: різні загрози мають спільний механізм
На перший погляд, російська пропаганда та онлайн-шахрайство – абсолютно різні проблеми. Проте вони мають дещо спільне: в обох випадках зловмисники намагаються вплинути на рішення людини.
У випадку шахрайства це може бути страх втратити гроші або, навпаки, бажання швидко отримати вигоду. У випадку дезінформації – страх, обурення, тривога чи недовіра.
Людину змушують діяти швидко, не залишаючи часу на перевірку.
BRAMA працює одразу з кількома напрямами: протидією російській пропаганді та дезінформації, онлайн-шахрайству, кібербулінгу, поширенню наркотиків та іншого небезпечного контенту. На перший погляд ці проблеми різні, але всі вони використовують можливості цифрового середовища для впливу на людину.
Блокування як реакція, освіта – як профілактика
Якщо користувач помічає небезпечний ресурс, він може повідомити про нього спільноту BRAMA. Учасники проєкту можуть долучитися до надсилання скарг через передбачені платформами механізми. Це дозволяє реагувати на вже виявлену проблему. Але блокування – це лише частина роботи.
Освітня складова дає можливість працювати на випередження. Людина, яка знає про поширені схеми обману, з більшою ймовірністю помітить небезпечне посилання. Користувач, який розуміє принципи маніпуляції, не поспішатиме поширювати емоційний допис. Той, хто знає, як маскуються псевдоукраїнські інформаційні ресурси, зможе критичніше ставитися до їхнього контенту.
Таким чином, BRAMA фактично поєднує два підходи: реагування на загрозу та формування навичок, які допомагають уникнути подібних загроз у майбутньому.
«У цифровому середовищі неможливо створити абсолютно безпечний простір, у якому людина ніколи не зіткнеться з шахрайством чи дезінформацією. Але можна зробити так, щоб вона була готова до таких ситуацій. Чим більше людей уміють самостійно розпізнавати небезпечний контент, тим складніше маніпуляторам досягати своєї мети», – наголошує Анатолій Філь.
Знання як частина цифрового захисту
У межах проєкту функціонують різні ресурси та канали комунікації. Через них учасники можуть отримувати інформацію про актуальні цифрові загрози, долучатися до реагування на небезпечний контент і підвищувати власну обізнаність.
Особливу роль у цьому відіграють інформаційні ресурси BRAMA. На них зібрані матеріали, присвячені безпечній поведінці в Інтернеті, поширеним схемам шахрайства, кібергігієні та медіаграмотності.
Один із ключових принципів проєкту полягає в тому, що знання мають бути доступними. Для того щоб навчитися краще захищати себе в мережі, не потрібно бути спеціалістом у сфері кібербезпеки. Іноді достатньо знати кілька простих правил і, головне, не поспішати діяти під впливом емоцій.
Цифрова стійкість починається з користувача
Сьогодні безпека в Інтернеті залежить не лише від технічних засобів захисту. Надійний пароль чи двофакторна автентифікація не допоможуть, якщо людина сама передасть код доступу шахраю. Блокування одного пропагандистського каналу не матиме тривалого ефекту, якщо користувачі не навчаться розпізнавати нові.
Саме тому головна цінність BRAMA полягає не лише в кількості ресурсів, на які поскаржилася спільнота.
Проєкт формує іншу культуру поведінки в мережі: не довіряти інформації автоматично, перевіряти сумнівні повідомлення, розуміти ризики та не залишатися осторонь, коли небезпечний контент може зашкодити іншим.
І, можливо, саме це є найважливішою формою захисту. Адже ресурс можна заблокувати, сторінку – видалити, а канал – створити знову. Але користувача, який навчився розпізнавати небезпеку, значно важче ввести в оману.
Цейво!Відреагуй!
Поширити цей допис
Цитувати допис
Вибір формату цитування
🧵
Цей допис поки що не має жодних доповнень від автора/ки.
