Що робить людина, коли бачить у стрічці соціальної мережі пропаганду, шахрайську рекламу або канал, який поширює небезпечний контент? Найчастіше – перегортає далі. Комусь не хочеться витрачати час на скаргу, хтось не знає, куди саме звертатися, а хтось вважає, що одна скарга все одно нічого не змінить.
Саме цю пасивність і намагається змінити соціальний проєкт BRAMA, створений волонтерами за підтримки Кіберполіції України. Його ідея проста: користувач не повинен залишатися лише споживачем інформації – він може стати учасником захисту інформаційного простору.
Від одного користувача – до спільної дії
Інтернет щодня генерує величезні обсяги контенту, тому повністю контролювати його лише силами державних органів або адміністрацій платформ неможливо. Водночас саме користувачі першими бачать значну частину небезпечних публікацій.
BRAMA пропонує перетворити цю перевагу на механізм спільної протидії. Учасник проєкту може повідомити про ресурс, який поширює неприйнятний контент. Після цього інформація потрапляє до спільноти, а користувачі долучаються до надсилання скарг через передбачені самими платформами механізми.
Тобто замість ситуації «я побачив – я перегорнув» формується інший алгоритм: побачив → повідомив → долучився до реагування.
Старший оперуповноважений управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Тетяна Шміголь зазначає:
«Один користувач може помітити небезпечний ресурс, але саме об’єднання таких користувачів у спільноту дає можливість системно реагувати на проблему. BRAMA показує, що громадянська позиція в цифровому просторі – це не абстрактне поняття. Людина може витратити кілька хвилин і зробити конкретну дію, яка допоможе зменшити поширення небезпечного контенту».
Що саме допомагають блокувати?
Діяльність проєкту не обмежується російською пропагандою. Учасники BRAMA протидіють різним видам небезпечного та протиправного контенту, зокрема:
- російській пропаганді та дезінформації;
- шахрайським ресурсам;
- поширенню наркотиків у мережі;
- кібербулінгу та цькуванню;
- іншому незаконному або забороненому контенту.
Таким чином, йдеться не лише про інформаційну війну. Мета проєкту – зробити цифрове середовище безпечнішим для самих користувачів.
Але блокування – лише частина роботи
Ще один важливий напрям BRAMA – навчання.
Проблема полягає в тому, що навіть заблокований ресурс може бути замінений десятками нових. Тому важливо не лише прибирати вже виявлений небезпечний контент, а й навчати людей розпізнавати його самостійно.
Учасники проєкту отримують інформацію про актуальні шахрайські схеми, вчаться розрізняти фейки та маніпуляції, дізнаються про правила кібергігієни та безпечної поведінки в мережі.
В кіберполіції наголошують, що освітня складова має принципове значення:
«Наша мета – не просто показати людині, на що потрібно поскаржитися. Важливо, щоб наступного разу вона вже сама могла розпізнати небезпечний контент. Тому блокування та просвіта мають працювати паралельно: перше дозволяє реагувати на проблему зараз, друге – допомагає запобігати їй у майбутньому».
Цифрова безпека починається з інформаційної гігієни
Ще одна проблема, на яку звертає увагу BRAMA, – звичка споживати інформацію без перевірки. Користувач може не підтримувати російську пропаганду, але при цьому несвідомо поширити її. Може бути обережним із банківськими даними, але перейти за посиланням на шахрайський ресурс. Може знати про фейки, але повірити у повідомлення, яке емоційно відповідає його власним переконанням.
Тому інформаційна гігієна – це не лише вміння визначити, що є правдою, а й готовність зупинитися перед тим, як поширити інформацію далі.
«Сьогодні ми повинні розуміти, що інформаційна безпека – це відповідальність не лише держави. Кожен користувач своїми діями впливає на те, який контент отримуватимуть інші. Якщо людина перевіряє інформацію, не поширює фейки та повідомляє про небезпечний контент – вона вже робить свій внесок у безпечніше інформаційне середовище», – зазначає Тетяна Шміголь.
Інформаційна оборона – це теж спільна справа
Назва BRAMA має символічне значення. У минулому брама захищала міста та фортеці від зовнішніх загроз. Сьогодні український інформаційний простір також потребує захисту – але його неможливо забезпечити лише одним «замком».
Потрібні люди, які помічають небезпеку, повідомляють про неї та не дозволяють їй залишатися непоміченою.
Саме тому головна ідея BRAMA полягає не просто у блокуванні окремих ресурсів. Проєкт формує спільноту людей, які розуміють: у цифровому середовищі кожен користувач може бути або пасивним спостерігачем, або частиною системи захисту.
Іноді для цього достатньо кількох хвилин – побачити небезпечний контент, повідомити про нього та долучитися до спільної дії.
Цейво!Відреагуй!
🧵
Цей допис поки що не має жодних доповнень від автора/ки.
