Війна — страшна річ, але історія знає парадокси: багато технологій, створених для знищення, у мирний час стали рятівними або просто зручними побутовими речами. Те, що колись допомагало на фронті, сьогодні допомагає готувати сніданок, робити фото чи навіть серфити в інтернеті.
Ось кілька дивовижних прикладів предметів, що народилися у війні, але залишилися з нами у мирі.
Клейка стрічка (скотч): броня для боєприпасів і сантехніків
Під час Другої світової війни американська компанія Johnson & Johnson отримала замовлення на створення водостійкої липкої стрічки, якою солдати могли б швидко герметизувати коробки з боєприпасами. Так у 1942 році народилася “duct tape” — міцна, тканинна клейка стрічка, що витримувала вологу й бруд.
Солдати швидко знайшли для неї сотні інших застосувань: лагодили зброю, взуття, навіть літаки. Після війни винахід “перекочував” у цивільне життя, ставши універсальним інструментом ремонту. У 1950-х стрічку почали використовувати для герметизації вентиляційних труб (ducts), і саме тоді вона отримала знайому всім назву — “duct tape”. Сьогодні скотч — невід’ємна частина побуту, хоч і народився на полі бою.
Мікрохвильова піч: побічний ефект радарів
Під час Другої світової війни британські й американські інженери розробляли магнетрони — прилади для генерації мікрохвиль, необхідних у радарних системах. Одного разу інженер компанії Raytheon Персі Спенсер, працюючи поруч із радаром, помітив, що шоколадка у його кишені розтанула. Так він випадково відкрив, що мікрохвилі можуть швидко нагрівати їжу.
У 1947 році компанія випустила першу промислову мікрохвильову піч Radarange. Вона важила понад 300 кг і коштувала як автомобіль. Але з часом технологія здешевшала — і сьогодні мікрохвильовка є майже в кожній кухні. Її корені — не в кулінарії, а в розробках для військових радарів.
Кросівки і спортивне взуття: від армійських черевиків до Nike
Під час Першої світової війни британська армія потребувала легшого взуття для солдатів, які мали швидко пересуватися болотистою місцевістю. Так з’явилися перші гумові підошви з рельєфом — попередники сучасних підошв кросівок. У 1920–30-х роках виробники почали адаптовувати військові матеріали (канву, гуми, шипи) для спортивного взуття.
Після Другої світової Nike, Adidas і Puma активно використовували військові розробки — зокрема технологію амортизації та синтетичні матеріали, створені для парашутів і уніформи. Тож кожна пара зручних кросівок має у своєму “ДНК” відлуння армійських лабораторій.
Інстант-кава: напій солдатів, що став щоденною зручністю
Під час Другої світової війни американські солдати отримували в пайках порошкову розчинну каву — зручно, швидко, без потреби у варінні. Хоча перший патент на інстант-каву з’явився ще у 1901 році, саме війна зробила її масовою.
Компанія Nestlé запустила виробництво Nescafé для армії США, забезпечуючи фронти тисячами тонн сухого напою. Вона не псувалася, важила мало і додавала енергії. Після війни солдати повернулися додому з новою звичкою — і миттєва кава стала частиною мирного побуту, від офісів до студентських гуртожитків.
Інтернет і GPS: військові розробки, без яких ми не уявляємо світ
Більшість сучасних технологій зв’язку теж народилися з війни. У 1960-х Міністерство оборони США створило мережу ARPANET — систему для обміну інформацією між військовими комп’ютерами, навіть у випадку ядерної атаки. Саме вона стала основою Інтернету.
GPS (система супутникової навігації) спочатку теж була суто військовим проєктом — для визначення місцезнаходження підводних човнів і ракет. З часом ці технології відкрили для цивільного використання, і тепер вони допомагають нам знайти кав’ярню поруч або не заблукати у горах.
Те, що створювалося для ведення бойових дій, сьогодні з’єднує людей і рятує життя.
