This content has not been translated yet. We're showing the original Ukrainian content below.
Одні мандарини легко чистяться, але мають помітну кислинку. Інші настільки солодкі, що нагадують цукерки, зате в кожній часточці можуть траплятися кісточки. Є сорти з тонкою шкіркою, великі плоди, схожі на апельсини, і навіть мандаринові гібриди з характерним виступом на верхівці.
Під звичною назвою «мандарини» насправді продають чимало різновидів цитрусових. Серед них є як власне мандарини, так і їхні гібриди з іншими цитрусовими. Розібратися в цьому різноманітті корисно хоча б для того, щоб не купувати навмання: знаючи назву сорту, легше знайти фрукти до свого смаку.
Чи всі мандарини належать до одного виду?
У ботаніці мандарини традиційно пов'язують із видом Citrus reticulata, проте їхня класифікація складніша, ніж може здатися. Цитрусові легко схрещуються між собою, а за століття вирощування люди створили безліч сортів і гібридів.
Наприклад, клементини зазвичай відносять до Citrus clementina, сатсума відома під назвою Citrus unshiu, а мінеола взагалі є танжело — гібридом мандарина та грейпфрута. При цьому ботанічні системи не завжди однаково визначають межі окремих видів цитрусових.
У магазині всі ці фрукти цілком можуть лежати поруч під одним цінником «Мандарини».
Варто також розрізняти назву сорту та країну походження. Марокканські, турецькі чи іспанські мандарини — це насамперед позначення місця вирощування. В одній країні можуть вирощувати кілька сортів із різним смаком, розміром і кількістю кісточок.
Найпопулярніші види та сорти мандаринів
Клементини (Clementine) — солодкі мандарини з тонкою шкіркою
Клементини — одні з найвідоміших мандаринових гібридів. Вони виникли внаслідок схрещування мандарина із солодким апельсином і стали популярними завдяки приємному смаку, соковитій м'якоті та невеликій кількості кісточок.
Плоди зазвичай невеликі або середні, трохи приплюснуті, з гладкою насичено-помаранчевою шкіркою. Вона досить щільно прилягає до м'якоті, проте зазвичай легко знімається.
Смак клементинів солодкий, із легкою освіжальною кислинкою. Часточки ніжні та соковиті, а аромат не такий різкий, як у деяких інших мандаринових гібридів.
Клементини часто продають як безкісточкові, але це не гарантована характеристика. За перехресного запилення іншими сумісними цитрусовими в плодах може утворюватися насіння.
До відомих сортів клементинів належать Clemenules, Fina, Oroval та інші.
Клементини — хороший універсальний вибір для тих, хто любить солодкі, соковиті мандарини без вираженої кислоти.
Сатсума, або уншіу (Satsuma, Unshiu) — мандарини, які дуже легко чистяться
Сатсума — група мандаринів, яку також називають уншіу. Ці назви стосуються тієї самої групи цитрусових, а не двох різних сортів.
Сатсуму легко впізнати за характерною формою та шкіркою. Плоди переважно трохи приплюснуті, а шкірка тонка, м'яка й нерідко наче завелика для м'якоті. Між нею та часточками може залишатися невеликий простір, тому такі мандарини особливо легко чистити.
Ще одна перевага — практично повна відсутність кісточок. М'якоть ніжна, соковита, а смак переважно м'який, солодкий або кисло-солодкий, залежно від сорту та стиглості.
Цікава особливість сатсуми: плоди можуть бути стиглими, навіть якщо на шкірці залишилися зеленуваті ділянки. У теплому кліматі м'якоть іноді досягає споживчої зрілості раніше, ніж шкірка набуває рівномірного помаранчевого забарвлення.
До відомих сортів цієї групи належать Owari, Okitsu Wase та Miho Wase.
Сатсума особливо підійде тим, хто не любить кісточок і хоче мандарини, які можна очистити буквально за кілька секунд.
Муркотт (Murcott) — дуже солодкий і соковитий, але часто з кісточками
Муркотт також відомий під назвою Honey Murcott, або «медовий мандарин». Вважається, що цей сорт має гібридне походження й належить до тангорів — цитрусових, які поєднують спадковість мандарина та солодкого апельсина. Однак його точне походження остаточно не встановлене.
Плоди середнього розміру, округлі або злегка приплюснуті. Шкірка гладка, тонка, помаранчева чи червонувато-помаранчева. Вона досить щільно прилягає до м'якоті, тому чистити Муркотт складніше, ніж сатсуму.
М'якоть дуже соковита, із насиченим солодким смаком та приємною кислинкою. Саме поєднання солодкості, кислотності й сильного цитрусового аромату робить його таким виразним.
Головний недолік — кісточки. Їх може бути досить багато, тому Муркотт не завжди зручний для тих, хто звик до безкісточкових мандаринів.
Важливо не плутати Murcott і W. Murcott. Попри схожість назв, це різні сорти. Другий пов'язаний із марокканським Afourer, про який ітиметься далі.
Надоркотт (Nadorcott, Afourer) — солодкий пізньостиглий мандарин
Надоркотт походить із Марокко. Ця назва тісно пов'язана з позначеннями Afourer та W. Murcott, які в сортових довідниках нерідко використовуються як синоніми. У комерційному вирощуванні існують також особливості реєстрації та використання цих назв.
Плоди зазвичай середнього розміру, трохи приплюснуті, з гладкою, тонкою, насичено-помаранчевою шкіркою. М'якоть соковита, із виразним солодким смаком та добре збалансованою кислинкою.
Надоркотт цінують за високу якість плодів, привабливий зовнішній вигляд і пізній період достигання.
Цікава особливість сорту пов'язана з кісточками. За відсутності перехресного запилення плоди можуть бути майже без насіння. Проте, якщо поруч ростуть інші сумісні цитрусові, кісточок може утворитися досить багато.
Тому навіть мандарини одного сорту з різних плантацій іноді відрізняються за кількістю насіння.
Надоркотт — вдалий вибір для тих, хто шукає насичений мандариновий смак із хорошим балансом солодкості та кислоти.
Танго (Tango) — солодкі мандарини практично без кісточок
Танго — порівняно сучасний сорт, створений у Каліфорнійському університеті в Ріверсайді на основі W. Murcott. Селекціонери використали опромінення рослинного матеріалу, щоб отримати різновид із дуже низькою здатністю до утворення насіння.
Зовні Танго нагадує Надоркотт: плоди середнього розміру, трохи сплющені, зі гладкою яскраво-помаранчевою шкіркою.
М'якоть соковита, солодка, з характерним насиченим цитрусовим ароматом. Шкірка тонка й порівняно легко знімається.
Головна перевага Танго — майже повна відсутність кісточок навіть за умов перехресного запилення. Саме цим він вигідно відрізняється від свого попередника.
Танго належить до середньопізніх і пізніх сортів, тому його можна зустріти у продажу після завершення сезону багатьох ранніх мандаринів.
Це один із найцікавіших варіантів для тих, хто любить насичений смак Муркотта, але не хоче витрачати час на кісточки.
Оррі (Orri) — солодкий мандарин із ніжною м'якоттю
Оррі — сорт ізраїльської селекції, отриманий на основі мандаринового гібрида Orah. Він став популярним завдяки високій якості плодів, невеликій кількості насіння та хорошому смаку.
Плоди середнього розміру, округлі або злегка приплюснуті. Шкірка гладка чи трохи горбиста, від жовтогарячої до насичено-помаранчевої, порівняно легко знімається.
М'якоть соковита, ніжна, із виразною солодкістю та помірною кислинкою. Оррі цінують саме за збалансований смак: він не надто кислий, але й не прісний.
Кісточок зазвичай дуже мало або немає зовсім. Водночас їхня кількість може змінюватися залежно від умов запилення.
Оррі належить до пізньостиглих сортів, а отже, доповнює асортимент мандаринів у другій половині цитрусового сезону.
Цей сорт підійде тим, хто шукає солодкі мандарини з ніжною м'якоттю, невеликою кількістю кісточок і хорошою соковитістю.
Нова (Nova, Clemenvilla) — мандарин із насиченим смаком
Нова — гібрид клементина та танжело Orlando. Його також можна зустріти під комерційною назвою Clemenvilla.
Плоди середнього розміру, округлі або трохи приплюснуті, з насиченою червонувато-помаранчевою шкіркою. Її поверхня може бути злегка горбистою. Шкірка досить тонка, але не завжди знімається так легко, як у сатсуми.
М'якоть темно-помаранчева, ніжна, соковита й ароматна. Смак насичений, переважно солодкий, із кислинкою, вираженість якої залежить від зрілості плодів.
Кількість кісточок також може відрізнятися. За відсутності перехресного запилення плоди здатні бути без насіння, але при запиленні іншими цитрусовими кісточок іноді утворюється багато.
Нова достигає порівняно рано, хоча конкретні строки залежать від клімату регіону вирощування.
Сорт варто спробувати тим, кому подобаються солодкі цитрусові з насиченим ароматом і помітним, але не надмірно кислим смаком.
Мінеола (Minneola) — великий мандариновий гібрид із «носиком»
Мінеола — один із найлегше впізнаваних цитрусових у цій добірці. Вона більша за більшість звичних мандаринів і часто має характерний виступ біля плодоніжки, схожий на невеликий носик.
Насправді мінеола — це танжело, гібрид мандарина Dancy та грейпфрута Duncan. Його отримали у США, а офіційно представили 1931 року.
Плоди зазвичай досить великі, з яскравою червонувато-помаранчевою шкіркою. Вона тонка або середньої товщини, досить щільно прилягає до м'якоті, тому чистити мінеолу не завжди так просто, як звичайний мандарин.
М'якоть дуже соковита, з насиченим кисло-солодким смаком і виразним ароматом. Мінеола зазвичай має помітнішу кислотність, ніж солодкі клементини чи стигла сатсума.
Кількість кісточок залежить від запилення: в одних плодах їх майже немає, в інших може бути понад десять.
Мінеола сподобається тим, хто любить соковиті цитрусові з яскравим кисло-солодким смаком. Її також зручно використовувати для свіжовичавленого соку.
Понкан (Ponkan) — великий ароматний мандарин
Понкан широко вирощують в Азії, зокрема в Китаї та Індії, а також у Бразилії. Це давній і популярний різновид мандаринів, хоча в українських магазинах його назва трапляється не так часто.
Плоди зазвичай досить великі для мандаринів, округлі або приплюснуті. Шкірка помаранчева, порівняно товста, нещільно прилягає до м'якоті й легко знімається.
Понкан вирізняється приємним цитрусовим ароматом і м'яким, солодким смаком. Кислинка зазвичай помірна, а м'якоть ніжна й соковита.
У плодах можуть траплятися кісточки. Їх кількість змінюється, але вважати Понкан гарантовано безкісточковим не варто.
Ще одна особливість — після достигання шкірка може ставати дедалі пухкішою, а якість плодів поступово погіршується, тому важливо збирати їх вчасно.
Понкан сподобається тим, хто любить великі, ароматні мандарини, які легко чистяться.
Ширануї, або Декопон (Shiranui, Dekopon) — незвичайний японський гібрид
Цей цитрус важко сплутати з іншими. Він великий, із нерівною горбистою шкіркою та характерним виступом біля плодоніжки. На перший погляд може навіть нагадувати незвичайної форми апельсин.
Ширануї створили в Японії шляхом схрещування тангора Kiyomi з мандарином Ponkan.
Плоди часто продають під назвою Dekopon, хоча в Японії ця комерційна назва пов'язана з певними стандартами якості. В інших країнах можна зустріти назви Hallabong або Sumo Citrus.
М'якоть Ширануї зазвичай дуже солодка, соковита, із багатим ароматом і приємною кислинкою. Шкірка досить товста, але знімається легко. Кісточок у плодах зазвичай мало або немає.
Це порівняно дорогий і менш звичний для українського ринку цитрус, проте він добре демонструє, наскільки різноманітними можуть бути мандаринові гібриди.
Ширануї варто спробувати любителям дуже солодких цитрусових, які хочуть відкрити для себе незвичайний смак.
Чим відрізняються різні мандарини: порівняльна таблиця
Характеристики в таблиці орієнтовні. Смак, кількість кісточок і легкість очищення можуть змінюватися залежно від зрілості плодів, умов вирощування та запилення.
Що таке танжерин, тангор і танжело?
Ці назви часто трапляються в описах цитрусових, тому варто розібратися і з ними.
Танжерин (tangerine) — англомовна назва певних мандаринів та близьких до них різновидів, часто з насиченим оранжево-червоним забарвленням. Це не назва одного конкретного сорту. Наприклад, Dancy — відомий різновид танжерина.
Тангор (tangor) — гібрид мандарина та солодкого апельсина. До цієї групи належать різні цитрусові, зокрема Murcott.
Танжело (tangelo) — гібрид мандарина або танжерина з грейпфрутом чи помело. Найвідоміший приклад — мінеола.
Ці назви передусім описують походження або групу цитрусових, а не конкретний смак. Тому слово «танжерин» на ціннику саме по собі ще не повідомляє, наскільки солодкими будуть плоди або чи матимуть вони кісточки.
Які мандарини найсолодші?
Однозначно назвати один найсолодший сорт складно. На смак впливає не лише кількість цукрів, а й кислотність. Два мандарини з приблизно однаковим вмістом цукру можуть сприйматися зовсім по-різному: той, у якому менше кислоти, зазвичай здаватиметься солодшим.
Якщо хочеться насиченої солодкості, варто звернути увагу на Муркотт, Надоркотт, Танго або Оррі. Ширануї також славиться солодким смаком, хоча його складніше знайти у звичайних супермаркетах.
Для тих, хто любить м'якший смак, хорошим варіантом можуть бути стиглі клементини або сатсума. А якщо подобається помітна кислинка, варто спробувати мінеолу.
Проте навіть сортова назва не гарантує однакового смаку кожного плоду. Значення мають ступінь зрілості, співвідношення цукрів і кислот та умови вирощування.
Як вибрати солодкі та соковиті мандарини в магазині
Поширена порада вибирати мандарини лише за яскравістю шкірки не завжди працює. Її забарвлення залежить від сорту, температури під час достигання та умов післязбиральної обробки. Навіть повністю стиглий мандарин може мати зеленуваті ділянки.
Краще звертати увагу на кілька ознак:
- Вага. Соковитий мандарин зазвичай відчувається досить важким для свого розміру. Надто легкі плоди можуть бути підсохлими.
- Стан шкірки. Уникайте плодів із пліснявою, мокрими плямами, тріщинами або великими м'якими ділянками.
- Пружність. Плід має бути пружним, без ознак гниття. Водночас пухка шкірка сатсуми — природна особливість, а не обов'язково ознака зіпсованого фрукта.
- Аромат. Свіжий цитрусовий запах — приємна ознака, але він не гарантує високої солодкості.
- Назва сорту. Якщо вона зазначена на упаковці, це кращий орієнтир для вибору певного смаку, ніж сама країна походження.
До речі, інтенсивне помаранчеве забарвлення не завжди свідчить про більшу солодкість. Для цитрусових використовують технологію дегрінінгу — обробку етиленом, яка допомагає прибрати залишковий зелений колір шкірки. Така процедура не збільшує кількість цукрів у м'якоті, тому недостатньо зрілий плід не стане солодшим лише завдяки зміні кольору.
Як зберігати мандарини, щоб вони довше залишалися свіжими
Якщо плануєте з'їсти мандарини протягом найближчих кількох днів, їх можна залишити в прохолодному місці без прямого сонячного світла. Для тривалішого зберігання краще підійде холодильник.
Плоди варто розміщувати у відділенні для овочів і фруктів, у пакуванні з доступом повітря. Надлишкова волога та конденсат можуть сприяти розвитку плісняви.
Не слід залишати один зіпсований мандарин серед інших: уражені пліснявою плоди потрібно одразу прибирати, а сусідні — ретельно оглядати.
Тривалість зберігання залежить від сорту та стану плодів. Наприклад, тонкошкірі сатсуми з пухкою шкіркою зазвичай гірше переносять тривале транспортування та необережне поводження, ніж деякі інші мандаринові гібриди.
Різноманіття мандаринів набагато більше, ніж можна припустити, дивлячись на звичайний ящик цитрусових у супермаркеті. Тому, якщо одного разу вам трапилися особливо смачні плоди, варто запам'ятати не тільки країну походження, а й назву сорту. Так буде значно простіше знайти схожі наступного разу.
Like it?React
🧵
This post doesn't have any additions from the author yet.
