Що таке Ціанотипія?
Зміст дописунатисність на посилання, щоб перейти до потрібного місця
Фотографія завжди була більше, ніж просто фіксація моментів – це експеримент, творчий пошук і магія світла. У світі цифрових зображень старовинні методи друку виглядають як щось містичне, таємниче і водночас неймовірно красиве. Один із таких методів – ціанотипія, що створює глибокі сині відбитки, нагадуючи сни або акварельні картини. Але це лише один із багатьох історичних способів отримання зображень за допомогою хімічних реакцій.
Ціанотипія – блакитна магія світла
Ціанотипія (cyanotype) – це один із найстаріших методів фотографічного друку, винайдений у 1842 році англійським ученим Джоном Гершелем. Спочатку він використовувався для копіювання технічних креслень (звідси термін "синьокопія" або blueprint), але пізніше художники відкрили його унікальну естетику.
Як працює ціанотипія?
Цей процес заснований на чутливості залізовмісних солей до світла. Основні інгредієнти:
- Цитрат заліза амонію
- Ферроціанід калію (червона кров'яна сіль)
При змішуванні цих двох речовин і нанесенні їх на папір або тканину, матеріал стає світлочутливим. Після експонування на сонці або під УФ-лампою зображення проявляється у глибокому синьому кольорі (прусська блакить).
Що потрібно для ціанотипії?
- Розвести хімічні розчини та змішати їх.
- Нанести суміш на акварельний папір або тканину.
- Висушити у темному місці.
- Викласти негатив або об’єкти (наприклад, листя, мереживо) і піддати світловому впливу.
- Промити водою – і магія починається!
Чим цікава ця техніка?
- Унікальний блакитний тон
- Можливість створювати "фотограми" без камери
- Витримує випробування часом (старі ціанотипи зберігають колір століттями)
