Зміст дописунатисність на посилання, щоб перейти до потрібного місця
Сквоттинг – це практика самовільного заселення покинутих або незайнятих будівель без дозволу власника. Люди, які займаються сквоттингом, називаються сквотерами. Для одних це вимушена потреба через бездомність, для інших – політичний акт або стиль життя.
Як з’явився сквоттинг?
Коріння сквоттингу сягає глибини століть. Ще в Середньовіччі селяни могли захоплювати вільні землі, які не оброблялися, і обживати їх. У XIX столітті подібна практика існувала в США, коли колоністи та переселенці самовільно оселялися на незайнятих землях, що згодом навіть узаконили.
У ХХ столітті сквоттинг став важливим соціальним рухом. Після Другої світової війни в Європі та США тисячі людей залишилися без житла, тому почали займати покинуті будинки. Але найбільшого розмаху сквотерський рух набрав у 1960-70-х роках, коли його активно підтримували анархісти, панки, ліворадикали та субкультури, що боролися проти споживацького суспільства.
Сквоттери: хто вони?
Серед сквотерів можна виділити кілька основних груп:
- Безхатченки, які просто шукають дах над головою.
- Активісти, які виступають проти житлової кризи та нерівності.
- Художники та творчі спільноти, що перетворюють сквоти на культурні простори.
- Анархісти та антикапіталісти, які використовують сквоти для автономного життя поза ринковою економікою.
Часто сквоти перетворюються на альтернативні центри культури – у них відкриваються галереї, музичні сцени, театри, а також проводяться лекції та дискусії про суспільство і політику.
Де сквоттинг був (і залишається) популярним?
Сквоттинг існує по всьому світу, але в деяких містах він набув особливої популярності:
- Амстердам (Нідерланди) – у 1980-х тут діяли тисячі сквотів, які стали частиною міського життя. У 2010 році влада заборонила сквоттинг, але рух не зник.
- Берлін (Німеччина) – після падіння Берлінської стіни в місті з’явилося багато покинутих будівель, які захоплювали сквотери. Деякі з них перетворилися на відомі арт-простори, наприклад, Tacheles.
- Лондон (Велика Британія) – з 1960-х років Лондон став столицею європейського сквоттингу. Навіть такі відомі музиканти, як Джо Страммер із The Clash, починали з життя у сквотах. У 2012 році в Англії прийняли закон, що зробив житловий сквотинг кримінальним злочином.
- Барселона (Іспанія) – рух сквоттерів тут дуже сильний. Деякі сквоти, наприклад, Can Vies, стали центрами громадського життя.
- Копенгаген (Данія) – знаменита вільна комуна Крістіанія, заснована у 1971 році, є найвідомішим сквотом у світі.
Сквоттинг в Україні
В Україні явище сквоттингу теж існує, хоча й менш розвинене, ніж у Західній Європі. Після розпаду СРСР багато промислових будівель, заводів та гуртожитків залишилися без господарів. У Києві, Харкові та Львові були спроби створити культурні сквоти, де проводилися концерти, виставки та кінопокази. Найвідоміший випадок – арт-центр «Пасіка» в Києві, який діяв у занедбаній будівлі.
Чи є сквоттинг законним?
Юридичний статус сквоттингу залежить від країни. У Нідерландах, Великій Британії та Німеччині останніми роками закони посилилися, і тепер сквотерів часто виселяють. Водночас у деяких містах місцева влада домовляється зі сквотерами та надає їм легальний статус. Наприклад, у Берліні деякі сквоти стали офіційними житловими кооперативами.
