Зміст дописунатисність на посилання, щоб перейти до потрібного місця
Коли слідчі беруться за розслідування злочину, вони шукають не лише докази, але й характерний почерк злочинця – його modus operandi. Це латинський вираз, який означає "спосіб дії". У криміналістиці він описує звички, техніки та прийоми, які злочинець використовує для підготовки, скоєння та приховування злочину.
Що таке modus operandi і навіщо він потрібен?
Злочинці, як і будь-які люди, мають свої звички. Деякі крадуть виключно через вікна першого поверху, інші – зламують сейфи певної марки, а ще хтось завжди використовує один і той самий транспорт для втечі. Саме ці повторювані дії складають modus operandi.
Для криміналістів він важливий, бо дозволяє:
- Пов'язувати злочини між собою. Якщо кілька пограбувань були вчинені однаковим способом, поліція може припустити, що за ними стоїть одна і та ж особа.
- Прогнозувати поведінку злочинця. Знання modus operandi допомагає передбачити його наступні дії та запобігти новим злочинам.
- Знаходити підозрюваних. Коли поліція бачить знайомий почерк, вони можуть звузити коло пошуку до осіб, які вже використовували подібний метод у минулому.
Modus operandi vs. Підпис злочинця
Часто modus operandi плутають із так званим "підписом злочинця" (signature). Проте між ними є ключова відмінність.
- Modus operandi – це раціональний метод, який злочинець застосовує для успішного скоєння злочину. Він може змінюватися залежно від обставин та досвіду злочинця. Наприклад, спочатку грабіжник розбиває вікно, а згодом починає використовувати відмички.
- Підпис (signature) – це психологічний елемент злочину, який не впливає на його суть, але має особисте значення для злочинця. Наприклад, серійний вбивця може залишати поряд із жертвою квітку або малювати щось на стіні. Це не змінює сам процес убивства, але є частиною його особистої мотивації.
Еволюція modus operandi
Modus operandi рідко залишається незмінним. Злочинці навчаються та вдосконалюють свої методи, адаптуючись до нових викликів. Наприклад, шахраї, які раніше підробляли підписи на документах, тепер використовують цифрові технології та фішинг.
Однак навіть при зміні технік залишається загальна логіка їхньої роботи. Саме тому слідчі аналізують не лише конкретні дії, а й стиль, мотивацію та вибір жертв.
Відомі приклади modus operandi
🔎 Джек-Різник (1888) – вбивця, який діяв у Лондоні, завжди обирав жертв із числа повій, завдавав їм однакових каліцтв та ховався в темряві.
🔎 Злочинці, які діють у змові – наприклад, злочинні групи, що займаються крадіжками авто, можуть мати чітку схему: викрадач, водій, який переганяє авто, і посередник, який змінює документи.
🔎 Шахраї з телефонним обманом – вони часто телефонують жертвам, видаючи себе за родичів у біді, використовуючи емоційний тиск та певні фрази (наприклад, "мама, я в поліції").
Як правоохоронці використовують modus operandi?
Сучасні технології дозволяють збирати та аналізувати величезні масиви даних про злочини. Системи кримінального аналізу та бази даних, такі як CODIS (генетична база даних) або VICAP (база даних серійних злочинів у США), допомагають пов’язувати окремі справи між собою.
Також слідчі використовують психологічні профілі, які створюють кримінальні психологи на основі modus operandi. Це допомагає передбачити, ким може бути злочинець, яке його соціальне тло, вік, рівень інтелекту та навіть професійні навички.
