Особливості урбанізаційних процесів у США та Канаді
Зміст дописунатисність на посилання, щоб перейти до потрібного місця
Незважаючи на наявність загальних рис урбанізації, як всесвітнього процесу, у різних країнах і регіонах вона має свої особливості1. США й Канада є високоурбанізованими країнами світу2. США й Канада здійснили урбаністичний перехід за 100–105 років 3. Специфічна характеристика урбанізаційних процесів у США й Канаді 4. Поширенні мегалополіси — обширні урбанізовані зони смугоподібної конфігурації5. Упродовж останніх років у США й Канаді із поступовим занепадом центральної частини міст, з одного боку, та приміської зон, з іншого (зокрема, спричинених підвищенням цін на пальне), розпочався процес повернення населення передмість у міста6. У багатьох містах США й Канади виникла потреба початку реалізації проєктів регенерації, тобто перебудови браунфілдів 7. Американські міста рідко потрапляють до рейтингів комфортних міст — вони переважно збудовані за принципом «місто для машин» радше, ніж для людей
Незважаючи на наявність загальних рис урбанізації, як всесвітнього процесу, у різних країнах і регіонах вона має свої особливості
Це знаходить відображення у
- різних рівнях і темпах протікання урбанізаційних процесів
- специфіці їхнього просторового поширення
1. США й Канада є високоурбанізованими країнами світу
У США майже 83 % у Канаді 81,7 % населення ведуть міський спосіб життя.
Темп зростання кількості й частки міських жителів — 0,96 % і 0,95 % щорічно — є високим.
2. США й Канада здійснили урбаністичний перехід за 100–105 років
(з 1890 по середину 1990-х років), збільшивши частку міського населення майже вдвічі — з близько 40 % до 75 %.
Інтенсивна урбанізація була пов’язана з індустріалізацією — розвитком промисловості, будівництвом нових великих промислових підприємств, що викликало потребу в значній кількості робочої сили й підштовхувало робітників переїжджати до міст із сільської місцевості або з менш розвинених регіонів.
3. Специфічна характеристика урбанізаційних процесів у США й Канаді
— переїзд із кінця 1960-х років населення з міст (насамперед заможних представників білої раси) до передмістя, як результат підвищення доходів населення, автомобілізації тощо.
Це зумовило поширення масштабної субурбанізації — розвитку передмість і формування районів низькоповерхової забудови, мешканці яких щоденно їздять до та з міста на роботу.
В «одноповерховій Америці» живе 2/3 американських домогосподарств.
Субурбанізація призвела до зростання кількості міських агломерацій та збільшення населення в них, у статистиці населення США такі агломерації називають метрополітенськими ареалами й населення країни розділяють не на міське й сільське, а на метрополітенське та неметрополітенське.
4. Поширенні мегалополіси — обширні урбанізовані зони смугоподібної конфігурації
Мегалополіси не є зоною суцільної міської забудови — вона займає, лише, приблизно 1/10 території, решту простору займають котеджі, поля, ліси, транспортні шляхи, водойми, вільні землі.
Зазвичай мегалополіси протягуються вздовж найважливіших транспортних магістралей і полімагістралей, своєрідних економічних осей
«Босваш» (Бостон-Вашингтон), «Чипіттс» (Чикаго-Піттсбург), «Сансан» (Сан-Франциско-Сан-Дієго) — тут проживає майже половина міського населення США.
Босваш і Чипіттс фактично стали міжнародними — розміщені в межах і США й Канади.
5. Упродовж останніх років у США й Канаді із поступовим занепадом центральної частини міст, з одного боку, та приміської зон, з іншого (зокрема, спричинених підвищенням цін на пальне), розпочався процес повернення населення передмість у міста
Він супроводжується джентрифікацією — процесом зміни класової структури населення в середмісті.
6. У багатьох містах США й Канади виникла потреба початку реалізації проєктів регенерації, тобто перебудови браунфілдів
(brownfields, колишні промислові зони, які наразі змінили своє призначення)
У цих районах відбувається нове будівництво та модернізація об’єктів індустріальної спадщини, що має на меті забезпечення змішаного використання, коли поєднується житло, офіси, місця проведення дозвілля.
7. Американські міста рідко потрапляють до рейтингів комфортних міст — вони переважно збудовані за принципом «місто для машин» радше, ніж для людей
Натомість Канадські міста регулярно потрапляють до десятки найкомфортніших міст світу — насамперед Ванкувер + меншою мірою, Калгарі, Торонто, Манреаль — саме тому нерідко канадські міста виступають у якості першопрохідців передових практик міського планування.
Таким чином, огляд урбанізаційних процесів у США та Канаді відкриває глибоке розуміння того, як різні чинники впливають на міську динаміку та, як кожна країна, може, використовувати ці приклади для досягнення більш ефективного сталого міського розвитку.
Категорії: Освіта