Зміст дописунатисність на посилання, щоб перейти до потрібного місця
Значення сільського господарства для економіки та суспільства в ціломуОсобливості сільського господарства як виду економічної діяльностіЧинники розміщення сільського господарстваСучасні моделі розвитку сільськогосподарського виробництваПродуктивізм:Постпродуктивізм:Загальносвітові тенденції розміщення сільського господарства у світіТенденції
Значення сільського господарства для економіки та суспільства в цілому
- Забезпечення продовольчої безпеки країни та вплив на здоров’я населення
- Внесок у ВВП та експортний потенціал країни
- Розвиток економіки на місцевому та регіональному рівнях
- Забезпечення робочими місцями значної частини населення
- Забезпечення сировинної бази для промислового виробництва
Особливості сільського господарства як виду економічної діяльності
1. Засобами виробництва є живі організми — рослини і тварини, які розвиваються згідно з біологічними законами. Тому в сільському господарстві дія економічних законів тісно переплітається з дією природних законів (одна з особливостей — сезонність).
2. Головним засобом виробництва є земля на відміну від інших видів діяльності, у яких земля є просторовим операційним базисом.
3. Аграрні підприємства працюють в умовах ризику та невизначеності.
4. Виробництво в аграрних підприємствах діє на значній території тому пов’язане з великим обсягом перевезень техніки, матеріалів (насіння, пальне, добрива), готової продукції.
Відповідно до КВЕД, сільське господарство — використання рослинних і тваринних природних ресурсів, у тому числі діяльність із вирощування сільськогосподарських культур, вирощування та розведення сільськогосподарських тварин на фермах або в природному середовищі.
Це найдавніший вид економічної діяльності, що ознаменував трансформацію людини — біологічного виду в активного суб’єкта економічної діяльності. Це галузь, яка завжди буде в структурі економіки.
Чинники розміщення сільського господарства
Природно-географічні: земля, тепло, волога.
Суспільно-географічні: освоєність сільськогосподарських угідь, їхня якість; розселення населення; рівень інтенсивності сільського господарства; рівень розвитку, структура й характер розміщення промисловості, рівень розвитку транспорту.
Економічні: Науково-технічний прогрес, ринкова кон’юнктура, рівень розвитку ринкових відносин, обсяг інвестування, зміни у формах власності на землю тощо.
Сучасні моделі розвитку сільськогосподарського виробництва
Сучасні моделі розвитку с/г виробництва можна розділити на два основних підходи: продуктивізм та постпродуктивізм.
Продуктивізм:
Продуктивізм орієнтований на збільшення продуктивності сільськогосподарського виробництва шляхом інтенсифікації, концентрації та спеціалізації.
Основні характеристики цього підходу включають:
- Інтенсивне використання землі, праці, капіталу та інших ресурсів для досягнення високої продуктивності.
- Концентрація виробництва великих обсягів продукції на обмеженій території.
- Спеціалізація на вирощуванні обмеженого асортименту культур або вирощуванні конкретної культури з високим комерційним потенціалом.
- Використання новітніх технологій, генетично модифікованих організмів, агрохімічних засобів та інноваційних методів управління.
Постпродуктивізм:
Постпродуктивізм спрямований на забезпечення сталого розвитку сільськогосподарського сектору шляхом екстенсифікації, диверсифікації та деконцентрації.
Основні аспекти постпродуктивізму включають:
- Екстенсивне використання землі та інших природних ресурсів із максимальним збереженням екосистем.
- Диверсифікація сільськогосподарського виробництва шляхом розвитку різноманітних видів діяльності, таких, як розведення тварин, вирощування органічних продуктів, агроекотуризм тощо.
- Деконцентрація виробництва внаслідок розвитку малих та середніх сільськогосподарських підприємств, сприяння розподіленню влади та власності в сільському секторі.
- Використання екологічно чистих методів виробництва, врахування принципів сталого розвитку та збереження біорізноманіття.
Загальносвітові тенденції розміщення сільського господарства у світі
Загальносвітові тенденції:
- підвищення продуктивності праці у с/г виробництві, що супроводжується механізацією та хімізацією с/г;
- вплив урбанізації на сільськогосподарську спеціалізацію найбільш урбанізованих регіонів світу;
- зростання негативного впливу с/г на навколишнє середовище;
- збільшення частки с/г земель під генно-модифікованими культурами;
- збільшення частки с/г земель під органічним землеробством.
Тенденції
- Урбанізація
Наслідком урбанізації стає підвищений попит на швидкопсувні і високотоварні культури місцевого виробництва, такі як овочі, від продажу, яких фермери можуть отримати дохід, який залежить від попиту на продукцію серед городян. По мірі збільшення обсягів міської агломерації можуть збільшуватися і площі, які виділяються під приміське садівництво й міське сільське господарство.
- Значний негативний вплив на довкілля. У сільському господарстві в якості посівних площ використовуються 11 % поверхні суші у світі, і воно є користувачем 70 % усієї прісної води. З розширенням площі ріллі пов’язано майже 80 % випадків зведення лісів у світі.
- У світі спостерігається чітка тенденція до збільшення площі сільськогосподарських угідь, відведених для вирощування генно-модифікованих культур.
Найбільші площі таких угідь сконцентровані у 22 країнах, зокрема, Аргентині, Бразилії, Китаї та Індії.
Основна мета — підвищення стійкості до хвороб і гербіцидів.
- Міське сільське господарство (фермерство) забезпечує міста свіжою їжею, створює робочі місця, переробляє міські відходи, створює зелені насадження та посилює стійкість міст до змін клімату.
Цей допис поки що не має жодних доповнень від автора/ки
