Прокрастинація: Чому ми відкладаємо і як це подолати

Прокрастинація — це навмисне відкладання на потім завдань або справ, які потрібно виконати, незважаючи на потенційні негативні наслідки такого відкладання. Це не просто лінь чи невміння планувати час, а складний психологічний феномен, який має глибокі корені та значний вплив на життя людини.

Це ірраціональний вибір відкласти дії, які мають бути виконані. У її основі лежать складні нейробіологічні та психологічні механізми. Наш мозок, еволюційно схильний до пошуку миттєвого задоволення та уникнення дискомфорту, часто піддається спокусі переключитися на щось приємніше, замість долати труднощі, пов’язані зі складними або неприємними завданнями.

Префронтальна кора, відповідальна за планування та самоконтроль, може, бути «перебита» сигналами лімбічної системи, яка прагне миттєвої винагороди, або мигдалеподібного тіла, що реагує на страх.

Існує декілька основних типів прокрастинації:

1. Прокрастинація, зумовлена страхом є найпоширенішоюЦе страх невдачі, коли людина боїться, що її робота буде недостатньо хорошою, або страх успіху, який, може, принести нові очікування та відповідальність. Також сюди входить страх невизначеності, коли відсутність чіткого плану призводить до паралічу аналізу, та перфекціонізм, коли прагнення до ідеалу паралізує будь-які спроби початку.

2. Прокрастинація, зумовлена бунтом або опором

Проявляється, як пасивний протест проти нав’язаних зобов’язань або внутрішнє несприйняття того, що, на думку людини, «повинно» бути зроблено.

3. Прокрастинація, зумовлена низькою саморегуляцією та імпульсивністю

Пов’язана з невмінням керувати емоціями, пошуком миттєвого задоволення та низькою здатністю переносити або витримувати неприємні відчуття.

4. Прокрастинація, зумовлена дефіцитом навичок

Виникає через невміння планувати, управляти часом або просто через брак необхідних знань для виконання завдання.

Прокрастинація зазвичай розвивається циклічно:

завдання викликає дискомфорт, людина відкладає його, відчуваючи тимчасове полегшення. З наближенням дедлайну стрес зростає, що призводить до панічної активності в останній момент. Після виконання (або невиконання) настає тимчасове полегшення, але часто супроводжується почуттям провини та зниженням самооцінки, що підкріплює схильність до прокрастинації в майбутньому.

Наслідки прокрастинації виходять далеко за межі пропущених дедлайнів. Вона призводить до хронічного стресу, тривожних розладів, депресії, зниження самооцінки, втрати професійних та особистих можливостей, а також, може, негативно впливати на фізичне здоров’я.

При боротьбі з прокрастинацією важливо розуміти її справжні причини, а не лише зовнішні прояви.  Психологи радять розбивати великі завдання на менші кроки, застосовувати принцип «зробити хоч щось» (почати з найменшої дії), визначати пріоритети та, за можливості, усувати відволікаючі фактори.  Також необхідно розвивати навички самоконтролю, вчитися прощати себе за минулі зволікання та, за потреби, звертатися по професійну допомогу.