Дисклеймер
Інформація на сайті tseivo.com є суб'єктивною та відображає особисті погляди та досвід авторів та авторок блогів.
Використовуйте цей ресурс як одне з декількох джерел інформації під час своїх досліджень та прийняття рішень. Завжди застосовуйте критичне мислення. Людина сама несе відповідальність за свої рішення та дії.
Публічні простори міста та їхні сучасні трансформації
Публічні простори міста — це території, доступні для використання всіма громадянами без обмежень чи плати, і призначені для різних видів активностей та взаємодії
Види публічних просторів
відкриті — площі, вулиці з тротуарами, парки, бульвари, сквери, набережні, міські ліси тощо
закриті — торговельно-розважальні центри тощо
специфічні публічні простори: кампуси (студентські містечка), державні будівлі, які відкриті для громадян (зокрема, публічні бібліотеки), аеропорти тощо
Функції публічних просторів міста
- комунікаційна (публічні простори є місцем для зустрічей, спілкування, самовираження, проведення вуличних парадів, спільних святкувань тощо)
- рекреаційна (публічні простори є місцем для прогулянок, відпочинку, розваг, проведення вуличних вистав тощо)
- політична (публічні простори є місцем публічних зборів, дебатів, висловлення незгоди, політичних протестів, політичної боротьби, соціальних рухів, з одного боку, та місцем проведення владою демонстрацій, парадів, з іншого)
- територіальної ідентифікації та її самоідентифікації (публічні простори є місцем формування і підтвердження ідентичності, розвитку територіальних громад)
Комерціалізація публічних просторів міста
Розміщення на вулицях, площах кафе, ресторанів та інших закладів, які надають платні культурно-розважальні послуги
Негативні аспекти комерціалізації публічних просторів
-це вилучення частини мешканців міста із комерціалізованих публічних просторів (тих, хто не, може, собі дозволити отримати тут послугу)
-розміщення приватної реклами вздовж доріг, на стовпах, зупинках автотранспорту, спорудах, парканах тощо — приватизація образу вулиць, площ
Одомашнення публічних просторів міст. Доместикація
Нині «приватне» активно синтезується з «публічним». Руйнуються загальноприйняті стереотипи поведінки людини в публічному просторі.
Поведінка людини набуває «домашніх» форм
Доместикація публічних просторів виражається в архітектурі та дизайні парків, скверів, тротуарів вулиць тощо
Ще однією ознакою доместикації є сидіння на сходах, тротуарах, клумбах, вживання їжі на площі, у сквері
«Європеїзація» публічних просторів міста
Єдиного розуміння поняття «європеїзації» немає. Мешканці міст уявляють «європеїзований» міський публічний простір відкритим, з вільним доступом
Західним ідеалом публічного простору є диверсифікований (різноманітний) та толерантний публічний простір
Розуміють, як оформлення публічних просторів так, як виглядають публічні простори європейських міст, відповідна поведінка в них.
Упродовж святкування новорічно-різдвяних свят популярним є створення «євромістечок» на площах (наприклад, на Софійській площі в Києві), у парках, скверах (наприклад, у парку Тараса Шевченка в Києві), «єврозон» тощо
«Б’ютифікація» публічних просторів міст
Оформлення клумб, встановлення скульптур, вечірнє підсвічування, оновлення вуличних меблів, оформлення тематичних зон
Сакралізація публічних просторів пострадянських міст
Цей процес відбувається двома шляхами
- як де-сакралізація, тобто відбудова раніш зруйнованих сакральних об’єктів
- як будівництво нових споруд у парках, скверах, на території лікарень, поблизу вокзалів, на ринках
📝 Більше публікацій: