Реконструкція Парижа бароном Османом
Зміст дописунатисність на посилання, щоб перейти до потрібного місця
Жорж-Ежен Осман (1809–1891, Париж) відомий як барон Осман — французький державний діяч, префект департаменту Сена (1853–1870), сенатор (1857), член Академії образотворчого мистецтва, містобудівник.Османська реконструкція Парижа — грандіозна програма громадських робіт на замовлення імператора Наполеона III виконана Жоржем-Еженом Османом у 1853–1870 рр.Проблеми Парижа були відомі ще з 18 століття:Париж до реконструкціїРеконструкція Парижа: бульвари і проспекти додані під час реконструкціїРеконструкція передбачалаПерша реконструйована вулиця Парижа — Рю-де-РіволіНа ній побудували розкішний готель «Гранд-Готель де-Лувр»Вулиця Consier. До перебудови вона була «тупіковою», весь район мав погану репутацію і був одним із найбрудніших у старому ПарижіВулиця RéaumurЛіворуч, видно, «Двір чудес» — одні з найбільш криміногенних нетрів доосманівського Парижа, описані в романі Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері»Площа Зірки, від якої променями розходяться 12 проспектів, названі в честь Маршалів Франції та перемог, отриманих французькими військамиКаналізаційні колекториНовий транспортТериторія міста в процесі перебудови збільшилась удвічіБарона Османа критикували:
Жорж-Ежен Осман (1809–1891, Париж) відомий як барон Осман — французький державний діяч, префект департаменту Сена (1853–1870), сенатор (1857), член Академії образотворчого мистецтва, містобудівник.
Османська реконструкція Парижа — грандіозна програма громадських робіт на замовлення імператора Наполеона III виконана Жоржем-Еженом Османом у 1853–1870 рр.
Вартість проєкту 2,5 млрд франків (15 млдр $ нині) на етапі до 1870-х років
Роботи ще тривали до 1927 року
Проблеми Парижа були відомі ще з 18 століття:
- Вольтер був невдоволений ринками, які «розміщені на вузьких вулицях, хизувалися своєю паскудністю, поширюючи інфекції і спричиняючи постійні розлади», він писав, що фасад Лувра прекрасний, але захований за будівлями, гідними готів і вандалів
- Теоретик архітектури 18-го століття та історик Катрмер де Квінсі пропонував створити та розширити площі в кожному з районів міста, розширити площу перед собором Нотер-Дам і церквою Сен-Жерве, спорудити широку вулицю, щоб з’єднувати Лувр із Готелем де Віль (мерією)
- У 1794 році під час Французької революції «Комісія художників» розробила амбітний план будівництва широких проспектів, у тому числі однієї з вулиць у прямій лінії від площі Нації до Лувру значною мірою з використанням землі, конфіскованої в церкви під час революції
У середині 19 ст. центр Парижа був перенаселенним, похмурим, небезпечним та антисанітарним
У 1840 році лікар описав одну будівлю на Île de la Cité, де в одній кімнаті в 5 м кв. на четвертому поверсі проживало 23 особи. У таких умовах хвороби поширювалися дуже швидко
Париж є величезною майстернею гниття, де злидні, епідемії та хвороби живуть у згоді, куди сонячне світло й повітря рідко проникає. Париж жахливе місце, де рослини зморщуються і гинуть, де із семи маленьких дітей, четверо помирають протягом року
Віктор Консидеран, французький громадський діяч, 1845 р.
Найширші вулиці в центрі міста були 5 м, найвужчі — 1–2 м
Вагони, карети і вози насилу рухалися вулицями
Центр міста був також колискою невдоволення і революції; між 1830 і 1848 роками 7 збройних повстань і бунтів спалахували в центрі Парижа
Париж до реконструкції
Реконструкція Парижа: бульвари і проспекти додані під час реконструкції
Реконструкція передбачала
- знесення переповнених і антисанітарних середньовічних кварталів,
- будівництво широких проспектів, парків та скверів,
- приєднання передмість, що оточували Париж,
- будівництво нових каналізаційних колекторів, фонтанів і акведуків
У процесі цієї масштабної перебудови в місті з’явилася центральна каналізація, водогін, громадські вбиральні, кільцева залізниця та гасові ліхтарі на вулицях
Довгі та прямі бульвари були значно зручнішими для придушення можливих повстань — при необхідності їх можна було прострілювати артилерією на всю довжину, а велика ширина та щебневе покриття вулиць робило неможливим будівництво барикад
Перша реконструйована вулиця Парижа — Рю-де-Ріволі
На ній побудували розкішний готель «Гранд-Готель де-Лувр»
Вулиця Consier. До перебудови вона була «тупіковою», весь район мав погану репутацію і був одним із найбрудніших у старому Парижі
Вулиця Réaumur
Ліворуч, видно, «Двір чудес» — одні з найбільш криміногенних нетрів доосманівського Парижа, описані в романі Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері»
Площа Зірки, від якої променями розходяться 12 проспектів, названі в честь Маршалів Франції та перемог, отриманих французькими військами
Каналізаційні колектори
Новий транспорт
Територія міста в процесі перебудови збільшилась удвічі
Упродовж 17 років у місті було
- висаджено 600 тис. дерев
- додано 2 тис. гектарів парків та інших зелених зон
- створено «легені міста» — Булонський ліс та Венсенський ліс
Завдяки цим змінам місто стало значно приємнішим для піших прогулянок і саме в той час почав з’являтися такий жанр, як вулична фотографія
Щоправда, тогочасні парижани часто жалілися, що ця перебудова вбиває колоритність міста, та змушує мешканців почуватися в ньому чужаками
Барона Османа критикували:
- проєкт дорогий
- після реконструкції було втрачено 57 вулиць та провулків
- знесено 2227 будинків
- 25 тис. бідних жителів переселилися на окраїни міста
Але те, яким ми бачимо Париж нині, усе це завдяки довгій роботі багатьох поколінь. На будівельних матеріалах не економили, саме тому Османська перебудова зробила Париж унікальним та таким романтичним. Історичні будівлі були відновлені або перебудовані з урахуванням сучасних стандартів безпеки та комфорту, і водночас зберегли свою особливість. Міський пейзаж отримав нові зелені зони, парки та сквери, що розширили можливості для відпочинку. Загалом, Париж після Османської перебудови став сучасним, комфортним та привабливим місцем для життя, роботи та відпочинку.
Категорії: Освіта