Джідайґекі - це жанр японського кіно, театру та літератури, який переносить глядача або читача у часи феодальної Японії, переважно в період Едо (1603-1868). Назва походить від японських слів "時代劇" (jidai - "епоха", geki - "драма/п’єса"), що буквально означає "історична драма".
У джідайґекі розповідаються історії про самураїв, ніндзя, сільських жителів та вельмож, показуються кодекси честі, бойові мистецтва та щоденне життя того часу. Цей жанр славиться епічними поєдинками на мечах, інтригами, вірністю та зрадами, а також культурними деталями, які дають уявлення про японську історію та традиції.
Важливими рисами джідайґекі є:
Самурайська етика - показ честі, обов’язку та моральних виборів героїв.
Бойові сцени - хронологічні поєдинки на мечах, дуелі та стратегії.
Історичний контекст - побут, костюми, архітектура та соціальні звичаї епохи.
Цей жанр надихнув не лише японських кінематографістів, а й західних режисерів - від самурайських епосів Акіри Куросави до численних голлівудських ремейків. Джідайґекі дозволяє зануритися в атмосферу стародавньої Японії, відчути драму історичних подій і майстерність бойових мистецтв.