У контексті Linux та інших відкритих операційних систем, термін "дистрибутив" використовується для позначення конкретної версії або розподілу операційної системи Linux, яка складається з ядра Linux, компонентів операційної системи, включаючи файлову систему, середовище робочого столу, утиліти та додаткове програмне забезпечення.
Дистрибутив це форма розповсюдження - диск, флешка, файл тощо.
Дистрибутив Linux включає у себе пакети програмного забезпечення, які збираються, налаштовуються та упорядковуються разом, щоб утворити функціональну операційну систему. Кожен дистрибутив може мати свої особливості, такі як вибір стандартного середовища робочого столу (наприклад, GNOME, KDE, Xfce), методи управління пакетами, налаштування системи та інші деталі.
Найпопулярніші дистрибутиви Linux - Ubuntu, Fedora, Debian, CentOS, openSUSE, Arch Linux. Кожен з них має свою спільноту розробників та користувачів, що сприяє підтримці, розвитку та вдосконаленню дистрибутиву.
Дистрибутиви Linux часто надаються безкоштовно та з відкритим вихідним кодом, що дозволяє користувачам вільно використовувати, змінювати та розповсюджувати їх. Вони забезпечують велику гнучкість та можливість налаштування операційної системи під конкретні потреби користувача.
Наприклад, розповсюдження дистрибутивів Ubuntu наразі відбувається за допомогою ISO-образів. Будь-хто може завантажити ISO-образ Ubuntu та встановити цю операційну систему на свій комп'ютер.
Кожен дистрибутив Linux має свої особливості, тому перед вибором дистрибутиву варто ознайомитись з їхніми особливостями, функціональністю та вимогами, щоб знайти той, який найкраще відповідає потребам користувача.
Розповсюдження дистрибутивів платного ПЗ може відбуватись по-різному, залежно від дистриб'ютора та технічних можливостей.
