Слово «анархія» походить від давньогрецького ἀναρχία (anarkhía), що буквально означає «без влади» або «відсутність правителя».
ἀν- (an-) — префікс, що означає «без» або «не» ἀρχή (arkhḗ) — «влада», «начало», «керівництво», «правління»Тобто anarkhía = "без влади"
У Стародавній Греції термін "анархія" спершу мав негативний відтінок і вживався для опису ситуацій, коли влада була втрачена або скасована, лідера не було, а повсюди панував безлад. Наприклад, Аристотель і Платон говорили про анархію як про стан хаосу, що настає після занепаду порядку в державі.
У середньовічних текстах «анархія» теж асоціювалась з хаосом або злочинністю. В епоху Реформації чи Французької революції слово починає вживатися і в позитивному сенсі, особливо в утопічних або радикальних філософських колах.
У XIX столітті анархія почала використовуватись анархістами як позитивний термін — не як безлад, а як порядок без примусу.
П'єр-Жозеф Прудон (французький філософ) одним із перших заявив:«Я є анархіст, тобто прихильник порядку без влади».
З того часу слово має два значення:
- Політичне (ідеологічне)
- Побутове/сучасне (у вжитку в медіа, розмовах тощо)
1. Анархія в політичному значенні
Анархія — це політична концепція, яка передбачає відсутність централізованої влади, держави, ієрархії чи примусу. В основі анархізму лежить ідея, що люди можуть жити разом на основі добровільної співпраці, солідарності, горизонтального самоврядування і взаємодопомоги без примусу зверху.
Основні принципи:
- Немає уряду, поліції, армії у звичному вигляді.
- Люди керують собою самі, об'єднуючись у громади, кооперативи, федерації.
- Особиста свобода + відповідальність перед спільнотою.
- Влада — це не автоматично зло, але вона має бути горизонтальною і підзвітною.
Анархія не означає хаос чи безлад — у цьому значенні її часто неправильно тлумачать. В анархістських теоріях передбачається організоване суспільство, але без примусової ієрархії.
Існували реальні приклади анархії в політичному значенні — це були спроби створити суспільства з відмовою від державної ієрархії. Нижче наведено кілька прикладів.
Махновщина (1918–1921, Україна)
Територія: Південна Україна (переважно Запоріжжя) Лідер: Нестор Махно
- В період після революції 1917 року анархіст Нестор Махно створив на півдні України вільні ради (анархічні комуни) без централізованої влади.
- Управління здійснювалось на основі сільських зборів, федерацій громад та добровольчих загонів.
- Земля і фабрики передавались трудовим колективам.
- Успішно боролися і проти Червоної армії, і проти білих.
- Врешті Махновщину знищили більшовики.
Іспанська революція та громадянська війна (1936–1939)
Територія: Каталонія, Арагон, частини Андалусії Організатори: CNT (анархо-синдикалістський профспілковий союз)
- Під час громадянської війни в Іспанії анархісти фактично керували Каталонією (з центром у Барселоні).
- Були колективізовані заводи, ферми, транспорт, введено рівність статей, ліквідовано приватну власність.
- Праця була організована через федерації профспілок, без централізованого уряду.
- Це найбільший експеримент анархістської економіки та самоуправління в історії.
Режим упав після перемоги фашиста Франко за підтримки нацистської Німеччини та Італії.
Інші приклади (менш масштабні):
- Парижська комуна (1871) — мала анархістські риси, хоча була більш соціалістичною.
- Зелена зона в Екзархії (Афіни, Греція) — анархістські громади з самоуправлінням.
- Вільні комуни у XX–XXI століттях — тимчасові або локальні анархістські поселення (Скандинавія, Мексика, США, Італія).
Ці експерименти були здебільшого недовгими, але вони залишили вагомий слід в історії ідей.
2. Анархія в сучасному (розмовному) вжитку
У щоденному мовленні, ЗМІ чи публіцистиці слово "анархія" часто вживається як синонім до "хаосу", "безладу", "розвалу системи".
Наприклад:
- "Після падіння уряду в країні почалась анархія" — тут мають на увазі, що немає порядку, влада зникла, йде хаос.
- "На вулицях була справжня анархія" — некерована ситуація, без правил.
Це значення — не ідеологічне, а емоційне, іноді — навіть пропагандистське. Воно спотворює початкову ідею анархізму як самоуправління й солідарності.
У цьому значенні — «анархія» як хаос, безлад, розпад управління — історія знає чимало реальних прикладів. Тут не йдеться про ідеологічну анархію, а про фактичну відсутність влади, законів чи порядку, часто тимчасову або спричинену кризою.
Таке часто трапляється під час воєн, революцій, державних переворотів, колапсу інституцій.
Лівія після повалення Каддафі (2011–дотепер)
- Після інтервенції НАТО та смерті Муаммара Каддафі Лівія фактично розпалась на зони впливу різних збройних угруповань.
- Центральної влади немає, в країні — паралельні уряди, воєнізовані формування, племінні конфлікти.
- Класичний приклад «анархії» у побутовому розумінні — безправ’я, насильство, хаос.
Сомалі після 1991 року
- Після повалення режиму Сіада Барре у 1991 році центральна влада зникла на десятиліття.
- Країна занурилась у війну всіх проти всіх: племена, воєначальники, пірати, ісламісти.
- Сомалі довго вважалось "класичним прикладом failed state" — держави, що перестала існувати як інституція.
Гаїті після землетрусу (2010) і вбивства президента (2021)
- Після катастроф і політичних криз влада на острові часто фактично не функціонує.
- Банди контролюють вулиці, відсутність поліції, правосуддя, державних послуг.
- У ЗМІ це не раз називали "анархією в дії".
Але важливо пам’ятати: це не має нічого спільного з анархізмом як ідеологією — це просто результат безвладдя, а не його ідеалізоване втілення.
