Соціальні мережі сьогодні є одним із головних джерел інформації для мільйонів людей. Саме через них користувачі дізнаються новини, обговорюють суспільно важливі події та формують власну думку. Водночас далеко не всі замислюються, що стрічка новин формується не випадково — її наповнення визначають алгоритми, які аналізують поведінку користувачів.
Начальник управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Анатолій Філь зазначає:
«Алгоритми соціальних мереж не визначають, що є правдою, а що — ні. Їхнє головне завдання — показати користувачеві той контент, з яким він найімовірніше взаємодіятиме. Саме тому фейки та маніпулятивні публікації нерідко отримують більше охоплення, ніж перевірена інформація».
Це підтверджують і результати міжнародних досліджень. Зокрема, дослідники Массачусетського технологічного інституту (MIT), результати роботи яких були опубліковані в журналі «Science», встановили, що неправдиві новини в соціальних мережах поширюються приблизно у шість разів швидше за достовірні. Причина полягає не лише в роботі алгоритмів, а й у поведінці самих користувачів, які охочіше реагують на сенсаційний або емоційний контент.
Основний принцип роботи більшості цифрових платформ — залученість користувача. Чим більше взаємодій отримує публікація, тим активніше алгоритми рекомендують її іншим людям. При цьому не має значення, чи це позитивні коментарі, чи критика — будь-яка активність сигналізує платформі, що контент викликає інтерес.
Саме тому неправдива або маніпулятивна інформація часто поширюється швидше за офіційні повідомлення. Фейки нерідко будуються на сильних емоціях — страху, обуренні, здивуванні чи співчутті. Такі публікації спонукають користувачів залишати коментарі, ділитися ними з друзями або вступати в дискусії, що лише збільшує їхнє охоплення.
Реальні приклади демонструють, наскільки швидко дезінформація може охоплювати аудиторію. Упродовж повномасштабної війни Центр протидії дезінформації неодноразово спростовував повідомлення про нібито «масову евакуацію» окремих міст, «оточення» українських військових або «захоплення» населених пунктів. Подібні дописи активно поширювалися в Telegram-каналах та соціальних мережах ще до появи офіційної інформації, викликаючи паніку серед населення.
Російська пропаганда поширює фейк, імітуючи стиль EURONEWS
Ще одним прикладом стали фейкові зображення, стилізовані під публікації авторитетних міжнародних медіа. Зокрема, пропагандистські ресурси поширювали підроблені матеріали нібито від імені «Euronews», у яких містилися вигадані повідомлення про українських біженців. Незважаючи на відсутність таких публікацій на офіційному сайті видання, сфальсифіковані зображення швидко розійшлися мережею, а їх спростування з'явилося вже після того, як інформацію побачили тисячі користувачів.
Не менш показовою є практика поширення підроблених документів. Центр протидії дезінформації регулярно викриває фальшиві «накази», «листи» чи «розпорядження» державних органів, які створюються для дискредитації українських інституцій або поширення панічних настроїв. Попри очевидні ознаки підробки, такі матеріали нерідко набирають значні охоплення завдяки репостам та активному обговоренню.
Фахівці звертають увагу, що навіть негативна реакція може працювати на користь авторів маніпулятивного контенту.
Що допомагає фейкам набирати популярність?
Коментарі. Навіть якщо користувач спростовує неправдиву інформацію, алгоритм фіксує активність і може рекомендувати допис ширшій аудиторії.
Репости. Будь-яке поширення збільшує кількість переглядів незалежно від того, чи супроводжується воно критикою.
Емоційні реакції. Обурення, сміх, сум або інші реакції також є сигналом для алгоритмів про популярність контенту.
Тривалий перегляд. Якщо користувач довго читає допис або переглядає відео, система сприймає це як зацікавленість.
Активні дискусії. Велика кількість відповідей і суперечок під публікацією сприяє її подальшому просуванню.
Саме тому експерти рекомендують не вступати в безкінечні суперечки під очевидно маніпулятивними дописами. Значно ефективніше скористатися функцією скарги, приховати контент або повідомити про нього адміністрацію платформи.
В Україні до протидії дезінформації та небезпечному контенту активно долучається соціальний проєкт BRAMA, створений волонтерами за підтримки кіберполіції України. Його учасники допомагають виявляти ресурси, які поширюють російську пропаганду, фейки, шахрайські схеми та інший протиправний контент, а також використовують офіційні механізми скарг для обмеження їх поширення.
Проєкт "BRAMA"
Окрім практичної роботи з виявлення небезпечних ресурсів, проєкт BRAMA популяризує цифрову грамотність та навчає користувачів критично оцінювати інформацію, яку вони бачать у своїх стрічках новин.
У сучасному інформаційному просторі боротьба з фейками починається не з алгоритмів, а з рішень самих користувачів. Якщо кожен перед репостом чи коментарем поставить собі запитання «Чи перевірена ця інформація?», можливостей для поширення дезінформації стане значно менше.
Цейво!Відреагуй!
Поширити цей допис
Цитувати допис
Вибір формату цитування
🧵
Цей допис поки що не має жодних доповнень від автора/ки.
