Людина приймає рішення за лічені секунди. Саме стільки часу потрібно, щоб побачити заголовок новини у стрічці соціальної мережі, прочитати кілька перших рядків і вирішити: відкрити матеріал, поставити вподобайку чи натиснути кнопку «Поширити». Саме на цю особливість людської психології й розраховують автори маніпулятивного контенту.
Гучні фрази на кшталт «Терміново!», «Сенсація!», «Про це мовчать ЗМІ!» або «Поки не видалили…» використовують не випадково. Вони змушують користувача діяти швидко, не залишаючи часу на аналіз. У результаті людина поширює інформацію ще до того, як перевірить її достовірність.
Особливо часто такі прийоми використовують анонімні Telegram-канали, сторінки у соціальних мережах та сумнівні інформаційні ресурси. Їхня мета може бути різною: отримання прибутку від переглядів, збільшення аудиторії або навмисне поширення дезінформації та панічних настроїв.
Поширеним інструментом маніпуляції є використання логотипів відомих міжнародних медіа. Побачивши знайоме оформлення, користувачі автоматично сприймають інформацію як перевірену, хоча насправді вона може бути повністю вигаданою.
Так, у 2026 році фактчекери Euronews The Cube викрили мережу фальшивих відеосюжетів, які були оформлені у фірмовому стилі Euronews. У цих роликах поширювалася неправдива інформація про Україну, однак редакція телеканалу підтвердила, що ніколи не створювала таких матеріалів.
Fake Euronews report uses misleading pictures and fictional story to blame fire on Ukrainian refugee.
Схожу схему зловмисники застосували й щодо BBC. У соціальних мережах поширювали підроблений відеосюжет із логотипом британського мовника, який містив неправдиву інформацію про першу леді України Олену Зеленську. Згодом BBC офіційно спростувала автентичність цього відео.
Фахівці зазначають, що більшість маніпулятивних публікацій мають схожі ознаки. Варто насторожитися, якщо новина:
містить надмірно емоційний або провокаційний заголовок;
посилається на «анонімні джерела» без конкретних фактів;
не містить офіційних коментарів або посилань на першоджерело;
закликає негайно поширити інформацію;
опублікована лише одним маловідомим ресурсом.
Перед тим як довіряти такій інформації, достатньо виконати кілька простих дій: знайти новину на офіційному сайті медіа, перевірити дату публікації, порівняти повідомлення з інформацією інших авторитетних видань та звернути увагу на те, чи не вирвані фото або відео з контексту.
Важливу роль у протидії дезінформації сьогодні відіграє соціальний проєкт BRAMA, створений волонтерами за підтримки Кіберполіції України. Його учасники допомагають виявляти ресурси, які поширюють російську пропаганду, фейки та інший протиправний контент, а також надсилають скарги на такі сторінки через механізми самих цифрових платформ. Крім цього, на ресурсах проєкту регулярно публікуються матеріали з медіаграмотності, цифрової безпеки та кібергігієни, які допомагають користувачам краще орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.
Проєкт "BRAMA"
Начальник управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Анатолій Філь підкреслює:
«Сьогодні інформаційна безпека залежить не лише від державних інституцій чи медіа, а й від кожного користувача Інтернету. Перш ніж повірити сенсаційному заголовку або натиснути кнопку "Поділитися", варто перевірити інформацію хоча б у двох незалежних джерелах. Саме уважність і критичне мислення допомагають зменшити поширення фейків та інформаційних маніпуляцій.»
У сучасному інформаційному просторі найціннішою навичкою стає не швидкість отримання новин, а здатність відрізняти факти від маніпуляцій. Адже один необдуманий репост може зробити користувача ланкою в ланцюгу поширення дезінформації.
Цейво!Відреагуй!
Поширити цей допис
Цитувати допис
Вибір формату цитування
🧵
Цей допис поки що не має жодних доповнень від автора/ки.
