Більш, ніж півроку тому ми придбали для себе нову крупу – сочевицю. Та дуже довго думали-гадали, що з неї приготувати. Дослідивши на просторах інтернету інформацію про цей різновид бобових, а саме про те, що з неї можна зробити, ми вирішили заглибитись у азійську історію, наповнену ароматами та спеціями. Тому у цьому дописі ми розкажемо та покажемо, як ми готували суп-пюре з червоною сочевицею, кокосовим молоком та гарбузом.
Сочевиця – це бобова культура, а не крупа у звичайному сенсі. По смаковим якостям вона нагадує горох, аде значно ніжніший, та й вариться не кілька годин, а до 25-30 хвилин. Саме червона сочевиця містить у своєму складі близько 55-60% складних вуглеводів, 24-26% рослинного білка та клітковину, що дозволяє закривати нею велику частину енергетичних потреб організму.
Суп-пюре, яке ми приготували, можна трактувати як дал (традиційна перша страва народів індостану). В перекладі з санскриту назва перекладається як “розщеплюватися”. Готова страва чудово насичує та зігріває взимку. Традиційно вона подається в глибоких невеликих мисочках, прикрашається зеленню (як правило, кінзою) та ароматизується скибочкою лимона. Подається вона з чапаті (індійського хліба з борошняного бездріжджового тіста, дуже нагадує лаваш, готується дуже просто та швидко).
Проте, якщо в якості гарніру ми додамо рис басматі, нашу страву сміливо можна назвати не інакше, як малайзійський карі з червоною сочевицею, кокосовим молоком та гарбузом. Проте, ми дуже заглибились у теоретичні питання та культурні аспекти. То ж повернемося до магії кулінарії ;)
Складність: 3 з 5 (суб’єктивно, найважчий етап почистити гарбуз від шкірки, на решта процесів можна сміливо ставити складність 1 з 5)
Витрати часу: до 40 хвилин
Вартість: середня
Нам знадобиться:
Продуктовий перелік надаємо з розрахунку на 2-3 порції:
150 г червоної сочевиці
300-400 г гарбуза (очищеного, кубиками)
400 мл кокосового молока
250-300 мл води або овочевого бульйону
паста карі – 2 ст. л.
опціонально - 1 ч.л. пасти том-ям (за рахунок того, що у складі є кафір-лайм та лемонграс)
1 середня цибулина
1 великий зубчик часнику
порошок сушеного імбиря – 1 ч.л. (або замінити свіжим, шматочок кореня довжиною 2-3 см)
1 ч. л. меленого коріандру
1 ч. л. куркуми
½–1 ч. л. меленого чилі
1 ч. л. паприки
1–2 ст. л .олії для смаження (ми використали олію авокадо)
сіль – за смаком
сік лайма або лимона – за смаком для подачі
свіжа зелень (цибуля, кінза, петрушка ) – за бажанням для подачі.
Приготування
Підготуємо овочеву складову: почистимо та дрібно нашинкуємо цибулю та часник, почистимо гарбуз від шкірки та поріжемо кубиками з гранню 1,5-2 см.
Також під холодною проточною водою промиваємо сочевицю.
У глибокій сковороді або каструлі з товстим дном розігріваємо олію. Додаємт дрібно нарізану цибулю, обсмажуємо 5-7 хвилин до м’якості та легкої карамелізації.
Додаємо подрібнений часник та прогріваємо його з цибулею ще близько хвилини.
Потім додаємо карі-пасту та суміш сухих спецій. Обсмажуємоще 1-2 хвилини, поки спеції не “розкриються”: їх аромат стане глибоким та теплим.
Вливаємо в каструлю готовий овочевий бульон або воду, додаємо промиту сочевицю, викладаємо з пательні підсмажку, додаємо кокосове молоко. Ретельно перемішуємо, доводимо до кипіння.
Додаємо порізаний гарбуз та варимо 30 хвилин на невеликому вогні до готовності, ретельно та часто помішуючи. За потреби додаємо трохи солі (її ми не додавали, оскільки карі-паста та том-ям паста, які ми використали, доволі солоні).
Подавати готову страву, як ми вже казали, ми вирішили з чапаті. Оскільки ми взяли борошно вищого гатунку, а не цільнозернове, то можливо наш коржик і не зовсім має право носити цю назву. Але готується він по однаковому принципу:
2 частини борошна (у нас 200 г)
1 частина води (100 мл окропу)
2 чайні ложки оливкової олії
дрібка солі.
Додаємо до борошна сіль та олію, вливаємо окріп, вимішуємо (спочатку ложкою або міксером, потім руками). Даємо відпочити 25-30 хвилин. Відриваємо частину тіста, формуємо кульку, присипаємо борошном та розкачуємо круг діаметром 15-18 см. Смажимо на сухій розігрітій пательні без додавання олії. При цьому коржик може роздутися від пари до такої міри, що стає круглим, як м'ячик. Це індикація того, що тісто достатньо відпочило та клейковина встигла розкритись.
Викладаємо готовий суп-пюре у глибоку миску, посипаємо зеленню та збризгуємо соком лайма. Він збалансує солодкість кокоса та гарбуза. Смакуємо з шматочками свіжого коржика чапаті. Смачного! ;)
