Одного разу мене запросили на весілля сестри моєї дівчини в ролі свідка. Ми досить непогано провели час, весело покуражились, на представленні свідків, наречений навіть подбав, щоб на мій вихід грав «Імперський марш» із «Зоряних війн». Цікаво, що люди там постійно називали мене айтішніком; прошу ніколи не називайте людей в Україні так, це дуже бісить + це русизм, правильно — айтівець. Також відчувалось якесь інакше сприйняття мене як людини, якась своєрідна цікавість, очевидно, сформована через призму стереотипів про айтівців як таких. Отже, під кінець дня до мене підходить бабуся нареченої і каже:
— Ігорьок, я навіть і не могла подумати, що ти такий веселий, коли сказали, шо ти айтішнік, я подумала, що ти, ото як кажуть компʼютєрний чєрвь, а ти виявився нормальним хлопцем, такий компанійський!
Ця фраза мене дуже вразила, і я запамʼятав аж настільки надовго, щоб розповісти її тобі.
Тобто і досі сприйняття деякими людьми цієї професії ґрунтується десь на образі цього парубка:
Звичайно, ти (скоріш за все) так не вважаєш, проте я б хотів трохи розповісти, які породи цих ваших айтівців існують та хто, окрім панів в окулярах перед екраном з водоспадом з фільму «Матриця», ще може називати себе айтівцем.
Айтішка — це, перш за все, екосистема, де важливе вміння думати, комунікувати та вчитись.
У нашому світі користувачів-споживачів айтівці займаються створенням цифрових продуктів, які будуть купляти, які зручні та приємні у використанні, які задовольняють певні потреби чи розв'язують певні проблеми. Отже, цикл створення цих продуктів складається з досить широкого спектра занять.
Окрім класичної розробки, окремі спеціалісти займаються стратегічним плануванням, маркетингом, аналітикою, дизайном та візуалом, операційними процесами, фінансами, системним адмініструванням, процесами найму, юридичними питаннями, тестуванням, безпекою, а в компаніях, яким важлива репутація та позитивне сприйняття власного бренду, є такі ролі як brand awareness або brand emloyer менеджери, івент спеціалісти, тощо, тощо. Якщо всі ці люди працюють в одній ІТ-екосистемі та мають спільні цілі, то логічно, що всі вони — айтівці.
Я б хотів і окреслити для тебе, про що сучасна айтішка в моєму баченні, проте тут варто зробити певне розмежування на українську та закордонну індустрію, а також поділити на продукт та аутсорс.
Коли ми говоримо про американські та європейські компанії, їхній підхід до найму, відношення до роботи, ставлення до працівників хоч і відрізняється від компанії до компанії, але в цілому більш суворо регулюється, ніж у нас. Там просять дипломи, які підтверджують потрібні для посади компетенції. Там Junior — це 5–7 років релевантного досвіду роботи. Як його здобути? Вони самі не знають 😁
Люди працюють в маленьких бізнесах або міністартапах, проходять стажування — і тоді, можливо, у 25–28 років стають Junior спеціалістами. Імовірно, на нетехнічних спеціальностях з цим краще, проте тенденція схожа. Окрім цього, деякі технології розвиваються настільки швидко, що торішні вже не працюють як треба — і треба вчитися новим. Це постійні перегони з часом. Чого варті тільки ці оголошення про вакансії для ШІ-спеціалістів з 10-річним досвідом, коли загальні маси людей дізнались, що таке Chat GPT тільки 3–4 роки тому)
Що стосується України, то ми дійсно країна можливостей. Тут можна з кількома pet-проєктами та стажуваннями за плечима отримати роль рівня Junior в непоганій компанії. Ці перегони технологій все ще є, але тобі навіть не обовʼязково отримувати диплом про вищу освіту, щоб почати працювати. З огляду на загальну якість освіти, не дивно, що роботодавців більше цікавить, що ти реально вмієш і які скіли можеш застосувати в роботі, а не твій теоретичний багаж знань про професію 🤭
Продукт чи аутсорс? На мою думку, цей вибір суттєво вплине на твою подальшу карʼєру. Ось як я це бачу:
В аутсорсі головне що? Задоволений клієнт і відповідний прибуток компанії. Зазвичай, там досить мало можливостей пушити свої ідеї та вносити креатив у те, що ви створюєте. Часто продукт просто віддається, а тоді команда бере наступний проєкт. Для когось це абсолютно ок: робота є роботою, головне — щоб платили.
В аутсорсі для всіх важливо, наскільки швидко ти виконуєш свою роботу, а в більшому аутсорсі — ще й наскільки якісно. Я не в праві казати так за всі аутсорс-айтішки, бо впевнений, що є і такі, де цінності збігаються з моїми. Проте значний відсоток аутсорсів ставить тайм-трекери на робочий ноут, щоб слідкувати за твоїм часом; там не наймають людей, які б потенційно пропонували якісь зміни в роботі, якісь креативні ідеї, бо це все потенційно може вплинути на швидкість роботи. Такі компанії постараються заплатити тобі менше, зменшити оплату за якісь твої мінімальні косяки, щоб заробити більше. На жаль.
Є інший шлях. На нього важче потрапити. Часто для нього потрібно більше знань і експертності, проте, я вважаю, що він того вартий. Авжеж, я кажу про продуктові компанії. Знову ж таки, те що я скажу далі, не обовʼязково стосується всіх, але це особисте спостереження. У продукті люди переважно займаються творчістю на основі свого досвіду та скілів. Звичайно, є менеджмент, глобальна стратегія компанії і продукту. Проте часто корпоративна культура спрямована на те, щоб якомога більше членів команди були почуті. Тут є більше простору для маневру; для того, щоб реалізовувати більше ідей, якщо вони мають позитивний вплив на продукт. Тут цінується креативний підхід та лідерство. Бо ця компанія і є клієнтом.
Зважаючи на сказане вище, ти вже можеш зробити певні висновки, що обирати для себе, проте я дуже раджу не сприймати це як правду в останній інстанції, а лише як одну з думок. У будь-якому випадку айтішка завжди була про те, щоб розв'язувати проблеми і закривати потреби користувачів. Яким шляхом піти? Залежить від того, що важливо для тебе. Якщо ти маєш пристрасть до творчості та втілення в життя власних ідей, то продукт — це точно для тебе. Але якщо ж тобі ок зажди мати чіткі задачі та виконувати поставлену роботу, не відхиляючись від ТЗ, то аутсорс буде непоганим варіантом.
Так хто ж такий цей ваш айтівець, що він має вміти?
Айтівець має вміти комунікувати, розв'язувати проблеми, знаходити рішення, мислити комплексно, вміти сприймати конструктивний фідбек і правильно самостійно давати його. Важливо вміти не конфліктувати в кризових ситуаціях, а це може бути непростою задачею.
Перед тим як братись за будь-яку задачу, важливо питати «а шоб шо?». Важливо розуміти, для чого робляться ті чи інші речі, наскільки вони доцільні для продукту і для бізнесу в цілому. Хто б, скільки б разів тобі це не повторював, англійську знати дуже важливо, це 100% мастхев. Ще важливіше — вміти вчитись.
Окрім цього всього, потрібно слідкувати за трендами. Не тільки в ТікТоці, а за технологічними трендами. Наприклад, зараз відбувся вибух, лихоманка ШІ. Усі намагаються напхати собі в апки і сайти більше ШІ, часто навіть без розуміння потреби і того, як це працює. Проте, новий скіл, який кожен айтівець має в собі розвивати — це вміння працювати з ШІ, формулювати коректні запити й, бажано, мати базове розуміння того, як він улаштований.
Хвилинка душнільства: ШІ, за визначенням, ще не винайшли. Це маркетингова брехня.
Звичайно, залежно від твого напрямку, є і ряд технічних скілів. Наприклад, моя роль на моїй основній роботі — Software Engineer (Cocoa). Це про розробку macOS та iOS застосунків. Окрім того, що наведено вище, у перелік моїх обовʼязків входить написання коду на Swift та Objective-C, написання Unit тестів, написання технічної документації, перевірка коду інших розробників, участь в плануваннях різного типу, взаємодія з іншими командами за потреби, CI/CD (Continuous Integration/Continuous Delivery), а також спілкування і допомога команді служби підтримки. Тобто, як для інженера, написання коду — це, напевно, тільки 30% роботи.
Підбиваючи підсумки, айтішка — набагато ближче, ніж здається. Сподіваюсь, що розповівши трохи про мій досвід, зміг наштовхнути тебе на якісь ідеї та висновки про цю індустрію.
Ухвалюй рішення зважено і самостійно. Навіть якщо вибір буде помилковий, твій досвід нікуди не зникне. Він обовʼязково допоможе тобі не раз у майбутньому. І нехай прибуде з тобою сила!
