У нашому суспільстві небагато говорять про гроші. Мовляв, це щось особисте, незручне, навіть трохи непристойне. Але тоді з’являється логічне питання: як навчитися взаємодіяти з грошима — накопичувати, витрачати і примножувати їх?

Усе дуже просто і банально: почати говорити про це відкрито та постійно вчитися.

Саме тому ми поспілкувалися з Анастасією Снігуренко, експерткою з фінансової грамотності та інвестицій, і розібрали найтиповіші фінансові помилки, які роблять люди у 18–25 років.

Анастасія пояснює: фінансові помилки не є строго «віковими», але саме у 18–25 років вони проявляються найчастіше.

Причина досить очевидна — у цей період більшість людей вперше починає самостійно заробляти і приймати фінансові рішення без контролю батьків. І тут зазвичай з’являються дві крайнощі: фокус тільки на заробітку або ж тільки на економії.

Жоден із цих підходів не працює в довгостроковій перспективі, адже фінансова стабільність — це завжди баланс між доходами, витратами та заощадженнями.

1. Життя лише на дохід без системи заощаджень

Одна з найпоширеніших ситуацій у 20 років має такий вигляд: гроші тільки зайшли на рахунок, а вже через тиждень доводиться вмикати режим жорсткої економії. У такі моменти легко зробити висновок: «Мені просто потрібно більше заробляти, щоби покривати всі свої витрати». Але проблема в тому, що витрати зазвичай ростуть разом із доходом.

Тому стратегія «відкладати, якщо щось залишиться» майже ніколи не працює. Бо, як показує практика, нічого й не залишається. У результаті резервного фонду немає, а навіть коротка пауза в доходах починає викликати тривожність і відчуття нестабільності.

2. Фокус лише на економії, а не на доході

Інша крайність — коли людина починає контролювати кожну витрату, але повністю ігнорує питання доходу. У якийсь момент життя перетворюється на постійне урізання: відмова від зайвого, обережність у кожній покупці, а іноді — навіть страх витрачати гроші на навчання чи розвиток. Здається, що чим менше витрачаєш — тим безпечніше. Але тут важливо не плутати контроль витрат із фінансовою стабільністю.

Контроль — це справді база. Він допомагає не витрачати гроші хаотично і краще розуміти свої фінанси. Але економія має край. У певний момент скорочувати витрати далі просто неможливо без шкоди для якості життя. Натомість дохід — це змінна, яка має потенціал зростати. Через нові навички, досвід, розвиток у кар’єрі чи пошук додаткових можливостей.

Саме тому фокус лише на економії часто не дає відчутного результату. Баланс з’являється тоді, коли контроль витрат поєднується з роботою над зростанням доходу.

3. Відсутність довгострокового мислення

У 20 років майбутнє здається чимось дуже далеким. І це нормально, адже фокус тримається зовсім на іншому: закрити базові потреби, трохи пожити, щось собі дозволити. Наш мозок більше реагує на короткострокові задачі, ніж на щось абстрактне типу пенсії через 40 років.

Але тут є один важливий нюанс: саме в цьому віці в нас є головний фінансовий ресурс — час. І це той випадок, коли він реально працює на нас. Тому варто поступово вчитися думати трохи наперед: ставити собі хоча б базові фінансові цілі (заощадження, інвестиції, формування активів).

Навіть невеликі, але регулярні інвестиції із часом можуть вирости у відчутний капітал. І навпаки — відкладений старт сильно зменшує цей ефект. Тож почати рано — значно важливіше, ніж почати з великої суми.

4. Імпульсивні витрати на статус

Коли з’являються власні гроші, разом із ними часто приходить і бажання виглядати «на рівні». Тому в гру швидко входять покупки брендового одягу в розстрочку, витрати «щоб не гірше, ніж у інших» і рішення, де головний критерій — статус, а не реальна потреба.

У цей момент дуже сильно працює соціальне порівняння. Хочеться відповідати оточенню, отримувати схвалення, відчувати себе достатньо успішним / успішною вже зараз, а не колись потім. І саме тут гроші часто починають витрачатися на речі, які не створюють довгострокової цінності, але водночас поступово зменшують фінансову свободу.

Фактично виходить так, що ми платимо не за покращення якості життя, а за враження про нього.

5. Відсутність базової фінансової системи

Мабуть, одна з найфундаментальніших помилок — це повна відсутність будь-якої системи у фінансах. Тобто коли немає обліку витрат, незрозуміло, куди саме зникають гроші, а бюджет існує за принципом «якось воно буде».

Чому це настільки поширено? Бо фінансовій грамотності нас майже ніде системно не вчать. Більшість людей приходять до цього знання через власний досвід, а точніше — через власні помилки. І іноді цей шлях займає роки.

Але проблема в тому, що без базової системи неможливо нічого реально змінювати. Якщо ти не розумієш, що відбувається з грошима зараз, ти не можеш керувати тим, що буде далі.

Перший крок — зрозуміти, що є найбільшою проблемою: низький дохід, надмірні витрати, нестача заощаджень або повна відсутність системи.

А далі Анастасія радить рухатися за такою схемою:

Якщо немає стабільного доходу — варто інвестувати в навички, досвід і першу роботу. Навіть базові позиції з клієнтською комунікацією дають критично важливі навички (продажі, комунікація, самопрезентація).

Важливо почати відстежувати витрати. Але варто пам’ятати, що це інструмент для аналізу, а не для самокритики.

Потрібно відкладати одразу після отримання доходу. Це може бути 10 %, фіксована сума або навіть 1 %. Головне — регулярність.

Можна почати з простого, наприклад із військових облігацій, а тоді поступово вивчати акції та фондовий ринок. Навіть невеликі регулярні інвестиції при довгому горизонті формують суттєвий капітал.

Отже, фінансова грамотність — це регулярні маленькі дії. Усім нам потрібно розібратись із доходами, почати відкладати та вже думати про майбутнє. Цього достатньо для старту!