Вираз «Lorem ipsum» знайомий всім, хто хоч раз працював із дизайном, версткою чи шаблонами сайтів. Це класичний заповнювач тексту, який використовується для демонстрації шрифтів, структури сторінки чи зовнішнього вигляду документа до того, як з’явиться справжній зміст. Такі тексти називають «риборядком» або placeholder text.
Попри безглуздість на перший погляд, Lorem ipsum має латинське походження. Його витоки сягають твору Цицерона «De finibus bonorum et malorum» («Про межі добра і зла»), написаного ще в 45 році до н.е. Сучасна версія була спотворена типографами у XVI столітті — вони взяли уривки оригінального тексту й переставили слова, щоб отримати нейтральний набір літер, який виглядає як зв’язна мова, але не має змісту.
Вперше Lorem ipsum почав широко використовуватись у XX столітті завдяки видавничим шаблонам компанії Letraset, а потім — у цифрову епоху через редактори на кшталт Aldus PageMaker. Зараз він є стандартом у вебдизайні: наприклад, при створенні сайтів у Figma чи WordPress його часто вставляють у блоки, щоб побачити, як виглядатиме готова сторінка.
Головна ідея такого тексту — не відволікати читача. Коли дизайнер показує клієнту макет, зміст не повинен впливати на сприйняття композиції, кольорів чи типографіки. Тому латиноподібний «беззмістовний» текст — ідеальний варіант.
Сьогодні Lorem ipsum має безліч кумедних варіацій, створених для розваги дизайнерів і розробників. У мережі з’явилися генератори на будь-який смак: «Cupcake ipsum» заповнює текст назвами тістечок і глазурей, «Zombie ipsum» — фразами зі світу жахів, а «Bacon ipsum» — описами м’яса й грилю.
Отже, Lorem ipsum — це не просто набір дивних слів, а частина культури дизайну та видавничої справи, яка допомагає творцям зосередитися не на тексті, а на формі.
Цей допис поки що не має жодних доповнень від автора/ки.
