Банош – одна з найвідоміших страв гуцульської кухні, яку традиційно готували в Карпатах пастухи-вівчарі просто на відкритому вогні. Основа страви – кукурудзяна крупа, зварена на сметані або вершках до ніжної кремової консистенції. На відміну від італійської поленти чи мамалиги, банош має більш насичений вершковий смак і майже завжди подається з бринзою та шкварками. Сьогодні ця страва давно вийшла за межі гірських регіонів і стала справжньою гастрономічною візитівкою українських Карпат.
І врешті-решт у нас дійшли руки до приготування цієї “класики” української кухні. І хоча ми переконані у тому що найсмачніший банош – приготований у казані на багатті, в ідеалі – безпосередньо на гірській полонині, нам вдалось приготувати смачну страву в умовах звичайної домашньої кухні.
Витрати часу: до 30 хвилин
Складність: 2 з 5
Вартість: середня
Нам знадобиться
кукурудзяна крупа дрібного помелу – 150 г
сметана – 250 мл
(ми використали домашню, але підійде і “магазинна”)
молоко – 250 мл
вода – 250 мл
сіль – за смаком
за бажанням можна додати ще вершкове масло, якщо ви не строго слідкуєте за калоріями та боїтесь наїсти зайвого ;)
Для подачі:
бринза
шкварки
за бажанням – грибна підлива.
Приготування
Обираємо правильний посудДля баношу краще використовувати каструлю або сотейник із товстим дном. так крупа прогріватиметься рівномірно й менше ризику пригоряння.
Готуємо молочну основуУ каструлі змішуємо молоко та сметану. Ставимо на середній вогонь і доводимо до легкого кипіння, постійно помішуючи.
Додаємо кукурудзяну крупу Зменшуємо вогонь до мінімального. Тонкою цівкою всипаємо кукурудзяну крупу, активно помішуючи ложкою або лопаткою. Це важливий момент: якщо засипати крупу занадто швидко – можуть утворитися грудочки.
Гуцули запевняють: перемішувати банош потрібно винятково дерев’яною ложкою, та виключно за годинниковою стрілкою.
Регулюємо консистенцію Кукурудзяна крупа швидко вбирає рідину та густіє, тому в процесі періодично додаємо воду невеликими порціями. Солимо до смаку.
Доводимо до готовності Варимо банош приблизно 20 хвилин на слабкому вогні, регулярно помішуючи. Готова страва повинна мати ніжну, кремову текстуру без сухих грудочок.
Подача
Класичний варіант – із бринзою та шкварками. Солонувата бринза чудово балансує вершковість баношу, а шкварки додають текстури та насиченого смаку.
Також банош чудово поєднується з грибною підливою — особливо з білими грибами або печерицями. Ми ж використали гливи, рецепт приготування яких можна прочитати ось тут.
Банош найкраще смакує гарячим, щойно після приготування.Смачного! ;)
