На перший погляд ці ринки не перетинаються, але в Південно-Східній Азії їх зводить проста економіка фермерського вибору. Там, де на обмеженій землі можна виростити або каву, або більш маржинальний фрукт, селяни дедалі частіше обирають дуріан — передусім завдяки стрімкому зростанню попиту в Китаї та привабливим цінам на свіжі плоди й заморожену м’якоть.
Експорт дуріана з В’єтнаму в Китай у 2023 році перевищив $2 млрд, що в п’ять разів більше, ніж у попередньому році
Кава, особливо робуста, яку регіон постачає у величезних обсягах для розчинної кави та еспресо-міксовок, програє конкуренцію за землю, воду, робочу силу й інвестиції. Коли частину кавових плантацій перепрофільовують під сади дуріана, на глобальному ринку утворюється прогалина пропозиції: зерна стає менше, а попит у кав’ярнях та харчовій промисловості нікуди не зникає — результатом стає подорожчання.
В’єтнамські фермери залишають каву на користь дуріана через значно більші прибутки — у деяких оцінках до п’яти разів більші
Також, кавові культури (та особливо та сама Robusta у В’єтнамі) дедалі більше страждають від посух та кліматичних стресів, що ще більше штовхає фермерів до дуріана, який дозволяє зменшити ризики й отримати кращі доходи.
На тлі росту площ під дуріан, плантації кави у В’єтнамі значно скоротилися — кавовий експорт Robusta в червні 2024 року впав на 50 % порівняно з минулим роком
Важливо розуміти, що зв’язок непрямий і неоднорідний у просторі: не всі країни-експортери кави одночасно масово переходять на дуріан, і не кожен регіон однаково придатний для обох культур. В’єтнамські Центральні нагір’я, частина Таїланду чи півострів Малайзія — різні за ґрунтами, вологістю й політикою доступу до китайського ринку, тож масштаби заміщення відрізняються. Крім того, дуріан не є «безризиковою» альтернативою: він чутливий до надлишкової вологи в період цвітіння, залежить від ефективного запилення, потребує капіталоємних інвестицій і стикається з регуляторними бар’єрами для експорту. Якщо ці ризики матеріалізуються, фермерська економіка може хитатися назад у бік кави — але інерція садівництва велика, а дерева не пересадиш за один сезон.
дуріан
Є й пом’якшувальні стратегії. Частина виробників переходить на агролісівництво: кава залишається під тінню дерев, а дуріан висаджують як верхній ярус; так господарство диверсифікує доходи й розтягує ризики у часі. Інші зберігають каву на кращих ділянках, а дуріан — на периферії, або поєднують із манго та авокадо.
Такі практики сприяють адаптації до кліматичних змін, підвищують довгострокову стійкість ферм
Державна політика — кредити на крапельне зрошення, страхування врожаїв, підтримка переробки — може сповільнити надто різкий відтік із кави та вирівняти цінові «гірки». У підсумку зв’язок між бумом дуріана і дорогішою кавою — це ланцюжок із трьох ланок: конкуренція за ресурси, часовий лаг садів та волатильність клімату. Він не механічний і не універсальний, але достатньо сильний, щоб відчуватись на біржі й у чеку за латте. Чим довше зберігається високий попит на дуріан і сприятливі ціни на нього, тим більший стимул для агросектору підтримувати цю переорієнтацію — а відтак і утримувати каву в зоні підвищеної вартості.
кавове дерево
Підсумкові цікаві факти
Дуріан став ключовим експортним товаром для В’єтнаму — його експорт у 2024 році зріс до $3.3 млрд, забравши майже половину ринку фруктів.
Китай імпортує понад 1,5 млн тонн дуріана на ~ $7 млрд — торгівля на рекордному рівні.
Ціни на каву злетіли — через клімат, скорочення врожаю та торгові бар’єри: арабіка +58–70 %, робуста +70 %, роздріб: +84 %.
Біржі відреагували миттєво: робуста — $5 700/т, арабіка — +70 % за рік.